Лінгвостилістичні особливості гастрономічного дискурсу в англомовних художніх фільмах

Abstract

Підтверджено, що гастрономічний дискурс є багатовимірним комунікативним явищем, яке поєднує лінгвістичні, когнітивні, соціокультурні та психологічні аспекти. Проаналізовано гастрономічний дискурс у художніх англомовних фільмах: американських (“Julie & Julia”, “Eat Pray Love”, “The Hundred-Foot Journey”, “Chef”) та британських (“Toast”, “The Trip”, “We Live In Time”). Встановлено функції гастрономічного дискурсу, зокрема його роль у формуванні сюжету, розкритті характерів персонажів та передачі емоційно-психологічних відтінків; визначено жанрову специфіку дискурсу в межах художнього кіно; досліджено мовні та лексико-стилістичні засоби (назви страв, кулінарні терміни, метафори, емоційно-експресивні слова) і кінематографічні прийоми (камерні плани, монтаж, кольорова палітра, театралізація кулінарних сцен), що підсилюють естетичне, символічне та культурне значення їжі на екрані. Виявлено відмінності: американський дискурс акцентує індивідуальне самовираження, емоційне та духовне зростання, міжкультурний діалог; британський – соціальні ролі, родинні та культурні традиції, психологічну глибину та міжособистісні взаємодії. Спільною рисою обох традицій є те, що гастрономія у кіно слугує засобом вираження особистісного, соціального та культурного досвіду та формує багатовимірне сприйняття персонажів і сюжету.