Основні складові елементи механізму цілепокладання норм адміністративного права

Abstract

Статтю присвячено питанню підготовки аналізу регуляторного впливу, оприлюдненню проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій, відстеженню результативності регуляторних актів, їх перегляду як основним засобам цілепокладання у державній регуляторній політиці. Визначено, що важливе значення має також здійснення Державною регуляторною службою України експертизи регуляторних актів й їх проектів та, залежно від їх розробника, розгляд питань про погодження регуляторних актів, наявності підстав для прийняття рішення про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики та щодо надання розробникам проектів регуляторних актів пропозицій про їх вдосконалення. Обґрунтовано, що поза сферою дії законодавства про державну регуляторну політику визначення цілей норм адміністративного права є частиною процесу формування державної політики у тій чи іншій сфері та охоплюється межами політичного та владного управлінського розсуду органів державної влади та місцевого самоврядування, які є суб’єктами цілепокладання, що, за деякими винятками, виключає можливість підпорядкування процесу визначення цілей норм адміністративного права законодавчим приписам. Зокрема, мають місце випадки регламентації таких аспектів визначення, нормативного закріплення та коригування цілей норм адміністративного права, як участь громадянського суспільства у їх визначенні (проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики), перевірка нормативно-правових актів перед їх державною реєстрацією на відповідність законодавству України, у тому числі її міжнародним договорам, відповідним галузевим стандартам (антикорупційним, гендерним, тим, що пов’язані із соціально-трудовою сферою, захистом прав осіб із інвалідністю тощо) у рамках експертиз, а також погодження нормативно-правових актів, що є дотичними до зони відповідальності інших органів влади.