Особливості міграційної політики як інструменту ресурсного забезпечення повоєнного відновлення і розвитку аграрного сектору України

Abstract

У статті проведено узагальнення особливостей державної міграційної політики в умовах війни, коли країна в цілому й аграрний сектор, зокрема, втрачає матеріальні й людські ресурси. Зазначено, що перед владними стоїть важливе завдання – сформувати лояльну міграційну політику спрямовану на збереження людського капіталу задля розвитку аграрного сектору України в умовах війни та швидкого його відновлення у повоєнний період. Метою статті є узагальнення особливостей міграційної політики як інструменту ресурсного забезпечення повоєнного відновлення і розвитку аграрного сектору України. У ході дослідження визначено теоретичний зміст категорії «державна міграційна політика в сучасній Україні» як сукупність заходів, норм, правил і стратегій, розроблених і впроваджених державою для регулювання міграційних процесів з метою посилення спроможності територіальних громад і України в цілому до відновлення і розвитку. Авторами узагальнено особливості державної міграційної політики, які склались в умовах війни. Ці особливості визначають міграційну політику як інструмент ресурсного забезпечення повоєнного відновлення і розвитку аграрного сектору України. Серед них найбільш важливими є такі: – наявність суб’єкт-об’єктної дуалістичності міграційної політики, яка дозволяє розглядати її одночасно і як фактор впливу на динаміку демографічних показників, і як інструмент формування ресурсного забезпечення повоєнного відновлення і розвитку аграрного сектору і економіки України в цілому; – необхідність дотримання балансу заходів державної міграційної політики між добровільністю і примусом щодо реалізації процесу міграції. З одного боку, для забезпечення більшої безпеки, загострюється необхідність посилення організації міграції з боку влади, нехтуванням особистих вподобань громадян заради зменшення стихійного характеру міграції, а з другого боку виникає нагальна потреба формування заходів заохочення до повернення українців в Україну для відновлення людського капіталу і забезпечення відновлення економічного зростання, що неможливо без посилення відкритості і демократичності; – необхідність запровадження інструментів реалізації міграційної політики, які б надали поштовху для ресурсного забезпечення аграрного сектору й інших галузей економіки, певною мірою, компенсувати прямі втрати від міграції та уможливили мінімізацію негативних ризиків, які створює еміграція, трансформувавши її вплив на створення середовища можливостей.