Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://212.1.86.13:8080/xmlui/handle/123456789/6935
Полная запись метаданных
Поле DCЗначениеЯзык
dc.contributor.authorДрешпак, В. М.-
dc.contributor.authorБондаренко, Є. М.-
dc.date.accessioned2025-02-05T06:27:42Z-
dc.date.available2025-02-05T06:27:42Z-
dc.date.issued2025-02-05-
dc.identifier.citationДрешпак В. М., Бондаренко Є. М. Комунікативна культура державного службовця у світлі циклічної парадигми. Вчені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Серія: Державне управління. 2019. Т. 30(69). № 6. C. 1-6.uk_UA
dc.identifier.issn2663-6476-
dc.identifier.urihttp://212.1.86.13:8080/xmlui/handle/123456789/6935-
dc.description.abstractУ статті проаналізовано ключові напрями застосування методологічних підходів циклічної парадигми до вивчення комунікативної культури державного службовця. Обґрунтовано, що актуальність таких підходів зумовлена поточними змінами в системі державної служби та відповідної організаційної культури, національній системі публічного управління, глобальними тенденціями розвитку соціокомунікативних технологій. Уточнено зміст поняття «комунікативна культура державного службовця» у такій редакції: сукупність усталених для представників цієї професійної спільноти моделей і технологій обміну повідомленнями із суб’єктами внутрішнього та зовнішнього середовища системи державної служби, що засновані на відповідній системі цінностей, визнаються державними службовцями як нормативні, визначають їх поведінку, способи професійної діяльності та застосовуються для досягнення цілей державної служби. Обґрунтовано можливість застосування циклічної методології для вивчення комунікативної культури державного службовця як соціокультурного феномена. З’ясовано особливості розвитку комунікативної культури державного службовця з урахуванням потреби синхронізації фаз цього розвитку під час перебування особи у різних соціальних групах. Сформульовано робочу гіпотезу щодо можливості виокремлення у повному життєвому циклі комунікативної культури державного службовця фаз: 1) адаптації; 2) інтеграції; 3) гармонізації; 4) реновації; 5) детрадиціоналізації; 6) трансформації. Як основні ознаки і проблеми актуальної фази розвитку комунікативної культури державних службовців України виокремлено: прагнення до рішучих змін у системі публічної комунікації, непідготовленість таких змін, неврахування закономірностей і досвіду соціокультурних трансформацій на попередніх етапах. Перспективними напрямами подальших досліджень визначено апробацію висунутої робочої гіпотези щодо змісту основних фаз життєвого циклу комунікативної культури, з’ясування факторів розвитку цієї культури та підходів до управління таким розвитком.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherТаврійський національний університет імені В. І. Вернадськогоuk_UA
dc.subjectдержавне управлінняuk_UA
dc.subjectдержавний службовецьuk_UA
dc.subjectкомунікативна діяльністьuk_UA
dc.subjectкомунікативна культураuk_UA
dc.subjectциклічна парадигмаuk_UA
dc.titleКомунікативна культура державного службовця у світлі циклічної парадигмиuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Располагается в коллекциях:Кафедра журналістики

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
3.pdf261,93 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.