Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/6789
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Автомонов, О. П. | - |
dc.date.accessioned | 2024-09-30T05:46:37Z | - |
dc.date.available | 2024-09-30T05:46:37Z | - |
dc.date.issued | 2024-09-30 | - |
dc.identifier.citation | Автомонов О. П. Європейські правові стандарти використання штучного інтелекту у публічній службі: виклики правового регулювання в Україні / О. П. Автомонов // Правова позиція, № 2 (43), 2024. С. 11-15. | uk_UA |
dc.identifier.issn | 2521-6473 | - |
dc.identifier.uri | http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/6789 | - |
dc.description.abstract | У статті проаналізовано стан правового регулювання використання штучного інтелекту (ШІ) в Європейському Союзі, Раді Європі, ОЕСР та Україні, зокрема, проаналізовано Рекомендацію щодо штучного інтелекту Організації економічного співробітництва та розвитку, Акт ЄС «Про штучний інтелект», Рамкову конвенцію Ради Європи про штучний інтелект, права людини, демократію і верховенство права, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 № 1556-р «Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні», а також виклики, які постають під час застосування штучного інтелекту у публічній сфері та у діяльності публічних службовців. Зазначено, що, незважаючи на об’єктивну необхідність використання новітніх технологій для автоматизації багатьох процесів у сфері публічного адміністрування, використання ШІ несе значні ризики. Зроблено висновок, що такі ризики можна умовно поділити на декілька груп: конфіденційність та безпека персональних даних приватних осіб; непрозорість і алгоритмічна «справедливість», втрата робочих місць і соціальні наслідки для публічних службовців, залежність від технологічних компаній і монополізація ринку цифрових трансформацій, етичні та правові виклики збалансування публічного та приватного інтересів у діяльності суб’єктів публічної адміністрації. Визначено такі основні стратегії мінімізації указаних ризиків під час використання ШІ: підвищення захисту персональних даних і конфіденційність інформації з обмеженим доступом, розпорядниками якої є указані суб’єкти, прозорість і підзвітність, соціальна підтримка і перекваліфікація публічних службовців, введення етичних стандартів і кодексів професійної діяльності публічних службовців, і головне – запровадження нормативно-правового регулювання використання ШІ відповідно до європейських правових стандартів. | uk_UA |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | Університет митної справи та фінансів | uk_UA |
dc.relation.ispartofseries | Правова позиція;№ 2 (43), 2024 | - |
dc.subject | штучний інтелект | uk_UA |
dc.subject | публічна адміністрація | uk_UA |
dc.subject | автоматизація | uk_UA |
dc.subject | ризики | uk_UA |
dc.subject | права людини | uk_UA |
dc.subject | європейська інтеграція | uk_UA |
dc.subject | публічна служба | uk_UA |
dc.title | Європейські правові стандарти використання штучного інтелекту у публічній службі: виклики правового регулювання в Україні | uk_UA |
dc.title.alternative | European legal standards for the use of artificial intelligence in the public service: challenges of legal regulation in Ukraine | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | 2024/2(43) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
4.pdf | 321,52 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.