Методи взаємодії як важелі державного регулювання розвитку кадрового потенціалу Національної Гвардії України

Abstract

Стаття присвячена комплексному дослідженню питання щодо визначення методів взаємодії як важелів державного регулювання розвитку кадрового потенціалу Національної гвардії України. Під час якої з’ясовано, що кадровий потенціал Національної гвардії України на стадії свого формування, функціонування та розвитку залежить від методів взаємодії та адміністративно-правових режимів, які не змінюється у залежності від рівнів управлінського впливу. За результатами аналізу, узагальнення й систематизації наукових джерел, а також отриманих результатів дослідження сформульовано авторське бачення визначення поняття «методи взаємодії як важелі державного регулювання розвитку кадрового потенціалу Національної гвардії України» як способи управлінського впливу на розвиток кадрового потенціалу з метою створення умов для ефективного його функціонування відповідно до напрямків державної політики. Також, удосконалено науковий підхід щодо визначення методів взаємодії, які незалежно від рівнів управлінського впливу та залежно від адміністративно-правових режимів, включають: контроль, зобов’язання, заборони, субординацію та координацію. Де, контроль є однією з основних функцій системи управління, що поєднує у собі спостереження і перевірку процесу функціонування й фактичного стану справ кадрового потенціалу Національної гвардії України. Зобов’язання – правовідносини на різних рівнях управління, при яких поставлені завдання (дія/бездіяльність) перед кадровим потенціалом неодмінно повинні бути виконані. Заборони – наказ не робити певні дії, закріплені на конституційному рівні. Субординація – відносини/ дії між одиницями ієрархічної структури кадрового потенціалу, що ґрунтуються на правилах службової дисципліни. Координація – управлінська функція, що забезпечує впорядкування взаємозв’язків і взаємодій між учасниками процесу державного управління з метою узгодження дій та об’єднання зусиль для вирішення загальних завдань. При цьому враховано, що методи взаємодії мають формальну та не формальну форми. Формальна форма взаємодії передбачає відносини між одиницями ієрархічної структури кадрового потенціалу в яких присутні: офіційна віддача розпоряджень та доклад щодо їх виконання. Не формальна – відносини/дії між одиницями ієрархічної структури кадрового потенціалу, які не підпорядковані один одному за своїм службовим становищем. З метою підвищення ефективності реалізації методів взаємодії як важелів державного регулювання розвитку кадрового потенціалу Національної гвардії України доцільно на всіх рівнях управління посилити роботу щодо технологічної безпеки в процесах службово-бойової діяльності НГУ, яка реалізуються в рамках системи захисту інформації. Акцентовано увагу на проблемних питаннях, які постають на сучасному етапі розвитку держави.