Соціальна тривожність у міжособистісній взаємодії студентів

Abstract

Стаття містить результати теоретичного вивчення феноменів соціальної тривожності та мі- жособистісної взаємодії. Результати емпіричного дослідження розкривають особливості зв’язку со- ціальної тривожності студентів і типу міжособистісної взаємодії у студентській групі. У статті розкрите поняття соціальної тривожності. Цей феномен розглядається як індивіду- альна психологічна особливість, що виявляється у схильності людини до переживань стану тривоги у ситуаціях спілкування і міжособистісної взаємодії, очікування негативної оцінки оточуючих, а також здійснення видів діяльності у присутності інших людей або у громадських місцях. Соціальна тривожність проявляється у почутті незручності та дискомфорту в соціальних ситуаціях, сором’яз- ливості та соціальній незграбності, у низькій самооцінці. Подане тлумачення міжособистісної взаємодії (інтеракції), яка передбачає не тільки обмін знаннями, ідеями, думками між індивідами, котрі спілкуються, а й діями. Основними видами інте- ракції є кооперація і конкуренція. Через міжособистісні відносини та спілкування люди опосередко- вано включені у систему суспільних відносин і психологічні стосунки. Людина виробляє форми та норми спільних дій, організовує і координує їх через спілкуван- ня й обмін інформацією. Це забезпечує уникнення розриву між комунікацією і взаємодією. Зміст взаємодії розкривається на рівні окремих контактів і дій і в контексті спільної діяльності. У закладі вищої освіти відбувається трансформація основних тенденцій міжособистісного спілкування сту- дентської молоді у зв’язку із залученням до функціонування академічної групи. У процесі навчання відбувається зіткнення інтересів, думок, поглядів молодих людей, що ускладнює міжособистісні взаємини у студентській групі. У статті представлені дані, які підтверджують зв’язок між соціальною тривожністю студен- тів і типом міжособистісної взаємодії у групі студентів.