Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/5504
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorФілатов, В. В.-
dc.date.accessioned2023-06-13T12:18:31Z-
dc.date.available2023-06-13T12:18:31Z-
dc.date.issued2023-06-13-
dc.identifier.citationФілатов В. В. Аналіз міжнародно-правового статусу окремих європейських інституцій, які приймають участь у процесах перехідного правосуддя / В. В. Філатов // Право та державне управління, 2022 р., № 3. С. 22-27.uk_UA
dc.identifier.issn2663-5356-
dc.identifier.urihttp://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/5504-
dc.description.abstractУ статті здійснено комплексний аналіз міжнародно-правового статусу окремих європейських інституцій, які залучаються до реалізації концепції перехідного правосуддя. Автор наголошує, що актуальність цієї теми обумовлена тим, що міжнародно-правовий статус означених суб’єктів майже не досліджується, що не дозволяє сформувати уявлення про можливості використання означеного потенціалу на етапі перехідних процесів. Автор виділяє наступні особливості міжнародно-правового статусу ЄСПЛ у розрізі реалізації перехідних процесів: 1) мета створення суду відповідає завданням перехідного правосуддя, зокрема в центрі є питання припинення системних порушень прав людини; 2) рішення ЄСПЛ ухвалюються на наднаціональному рівні та у подальшому, а виконуються національними інституціями, що вказує на транснаціональний характер судочинства в рамках перехідного правосуддя; 3) практика ЄСПЛ, як і окремі напрямки перехідного правосуддя, спрямована на захист прав жертв, які на постконфліктному етапі потребують додаткових гарантій. Відзначено, що наднаціональне управління сферою правового захисту біженців та переміщених осіб є вкрай важливим, адже мова йде про залучення третьої сторони для допомоги жертвам конфлікту. У таких умовах централізована політика управління дозволяє сформувати єдині стандарти надання колективного тимчасового захисту біженцям. Автор зазначає, що мандат FRA утворюється такими правовими формами, як моніторинг та спостереження, з огляду на це, результати моніторингової діяльності FRA можуть бути основою стратегії перехідного правосуддя, адже вони демонструють характер та системність порушення основоположних прав людини, які стали причинами соціальних потрясінь. Автор доходить висновку, що будучи функціонально обмеженими, досліджені європейські інституції реалізують лише частину свого мандату та цілковито залежні від ключових інституцій ЄС. Акцентовано увагу на тому, що подібна ситуація є наслідком політизованості правових форм роботи ЄС у сфері перехідного правосуддя.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherКласичний приватний університетuk_UA
dc.relation.ispartofseriesПраво та державне управління;2022 р., № 3-
dc.subjectєвропейські інституціїuk_UA
dc.subjectміжнародно-правовий статусuk_UA
dc.subjectперехідне правосуддяuk_UA
dc.subjectпостконфліктний розвитокuk_UA
dc.subjectправові формиuk_UA
dc.subjectсоціальні потрясінняuk_UA
dc.titleАналіз міжнародно-правового статусу окремих європейських інституцій, які приймають участь у процесах перехідного правосуддяuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Кафедра публічного та приватного права

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
3.pdf251,84 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.