Міжгалузеві зв’язки компонентів системи права

Abstract

Світовий простір міждержавної комунікації отримав новий імпульс, орієнтований на інформаційно-комунікаційні технології та процеси глобалізації і інтеграції. Зазначені зміни виступили складовими елементами формування нового зрізу правової реальності, заснованому на ще більш активному взаємозбагаченні і взаємопроникненні. Система права сучасної держави, стає багатовимірною комплексною правовою категорією, яка не тільки є відображенням єдності і взаємодії правових норм орієнтованих на однорідну сферу відносин, але, й вказує на можливість поєднання приписів норм розрізнених та розподілених за окремими галузями права. Більш того, не залишаються поза увагою, а включаються до комбінованої архітектури права і такі правові масиви як: приватне та публічне право, матеріальне й процесуальне право. В свою чергу, предметна спрямованість міжгалузевих зв’язків сучасного права орієнтована на суспільні відносини, які мають загальновизнану значимість та відносяться до конкретного напряму правового життя суспільства. Попри єдність напряму, тут не можна визначити єдності ані у методах регулювання, ані у нормативно-правовому інструментарію окремих галузей, ані у співвідношенні публічно-правових та приватноправових інтересів. Зазначені положення вказують на актуальну потребу загальнотеоретичного осмислення міжгалузевих зв’язків компонентів системи сучасного права. Забезпечення справедливого балансу інтересів учасників сучасних правовідносин, що можуть бути врегульовані будь-якою галуззю права, потребують побудови ефективної моделі взаємодії публічних та приватних засад у межах галузей права, що виходять за грані чітко окресленої у романо-германській правовій системі, системи права. Пошук загальнотеоретичних обґрунтувань зазначеної сукупності норм, вбачається перспективним напрямом досліджень сучасної юриспруденції.