Становлення інтегративної доктрини доказового права

Abstract

У статті на основі інтегративного аналізу проблем доказування в різних юридичних процесах обґрунтовується висновок щодо необхідності становлення інтегративної доктрини доказового права та ухвалення універсального законодавчого акта – «Кодексу доказового права». Реалізація ідеї верховенства права у сфері правосуддя можлива лише за наявності фундаментальної доктрини доказового права та створеного на її основі досконалого доказового права. В контексті формування його доктринальних засад та окремих правових інститутів пропонуємо закріпити тут такі положення. Доказами є фактичні дані, отримані в передбаченому законом порядку, які відповідають вимогам належності до справи, допустимості та достовірності. Фактичні дані, отримані шляхом здійснення оперативно-розшукових дій, антикорупційних заходів, діяльності щодо запобігання легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, митних та інших, передбачених законом адміністративних чи цивільно-процесуальних процедур, можуть використовуватися в кримінально-процесуальному та іншому юридичному доказуванні за умови, що з‘ясовано й може бути перевірено джерело і спосіб їх здобуття. Недопустимими є докази, які отримані з таких джерел, такими засобами і в такому порядку, за яких не забезпечено належного дотримання захисту прав і свобод людини відповідно до вимог засади верховенства права та принципу пропорційності, а також ставиться під сумнів достовірність самих доказів. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що система належних до справи, допустимих та достовірних доказів, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, яке формується в судовому рішенні.