Формування стратегії розвитку України в умовах глобалізації

Abstract

Статтю присвячено питанням розвитку України в контексті активізації глобальних процесів. Мета дослідження полягає у визначенні нових сучасних підходів до формування стратегії розвитку України в глобальному світі. Теоретико-методологічною основою дослідження є теорії й концепції управління державним розвитком, результати фундаментальних досліджень з теоретичних і прикладних проблем реформування української економіки та її галузевих сегментів. Як інструментально-методичний апарат використані методи порівняльного, структурного аналізів і методи прогнозування. У сучасних умовах особливого значення набуває стратегія розвитку держави, що дає можливість її інтегрування в глобальний геоекономічний простір. Нині глобалізація набула нових рис, що потребує відображення в стратегічних напрямах розвитку держави. В Україні внаслідок домінування протягом багатьох років ресурсо- та енергоємних галузей і технологій, сировинної орієнтації експорту й надмірної концентрації виробництва в промислових регіонах сформувалася така структура управління розвитком, яка загалом є неефективною та екологічно небезпечною. Спираючись на дослідження, з метою уникнення негативного впливу й досягнення сталого розвитку основними положеннями методичного підходу до стратегічного планування доцільно обрати: 1) цілі регіонального розвитку; 2) пріоритетний сценарій; 3) розробку програмно-цільових заходів; 4) систему моніторингу і контролінгу. Основою методичного підходу є організаційно-економічний механізм формування та реалізації стратегії державного соціально-економічного розвитку, який визначає організаційні форми, порядок і процедури взаємодії органів державної влади, бізнесу й населення в контурі формування та реалізації стратегії розвитку Основною ланкою організаційно-економічного механізму формування стратегії є чотири функціональні блоки: блок вибору цілей, блок вибору стратегії і пріоритетного сценарію розвитку, програмно-методичний блок і блок моніторингу результатів. З метою входження у світовий економічний простір Україна зобов’язана впровадити в практику принципи вільної торгівлі, відкритість економіки, задіяти науково-технічний потенціал і національну систему інновацій для реалізації стратегічних інтересів і забезпечення довгострокової стабілізації економіки. Методичний підхід до формування стратегії державного розвитку дасть змогу підвищити якість стратегічного планування як функції державної влади. Цей організаційно-економічний механізм формування стратегії враховує ключові аспекти, що виникають у процесі розробки й реалізації стратегії, дає змогу забезпечити державну регулятивну політику розвитку ефективним інструментарієм, необхідним не тільки для забезпечення процесу стратегічного планування, а й для подальшого ефективного управління розробленим комплексом заходів щодо досягнення стратегічних пріоритетів. Варто зазначити про необхідність та актуальність подальших досліджень проблем формування стратегії розвитку на державному рівні, що обґрунтовує можливі варіативні напрями її розвитку й адаптації до вимог сучасного глобального світу