Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4739
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorБунас, А. А.-
dc.date.accessioned2022-04-28T11:08:38Z-
dc.date.available2022-04-28T11:08:38Z-
dc.date.issued2022-04-28-
dc.identifier.citationБунас А. А. Часова перспектива як один із чинників розгортання прогностичної компетентності особистості / А.А. Бунас // Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права.- 2020.- № 1.- С.38 - 41uk_UA
dc.identifier.issn2710-1118-
dc.identifier.issn2710-1126-
dc.identifier.urihttp://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4739-
dc.description.abstractУ статті наведений стислий теоретичний огляд феномену прогностичної компетентності та часової перспективи особистості. Зазначено, що взаємодія із часом є фундаментальною характеристикою людського буття,як об’єктивного, так і суб’єктивного. Часова перспектива є тим особистісним концептом, що виникає з когнітивних процесів та розділяє життєвий досвід людини на тимчасові рамки минулого, теперішнього й майбутнього, а також виражає таку систему особистісних смислів, яка дозволяє створити узгоджену координату для життя. Прогностична компетентність може бути означена як властивість особистості, її стійка характеристика, яка фіксує рівень розвитку антиципаційної спроможності та являє собою певний стан системи внутрішніх ресурсів людини, що забезпечують успішність в прогностичній діяльності. При цьому ця спроможність є здатністю суб’єкта діяти й приймати рішення з певним часово-просторовим випередженням щодо очікуваних, майбутніх подій, відтак бачення ситуації постає як певний контроль над майбутніми подіями. Було виявлено існування значущих від’ємних зв’язків між прогностичною компетентністю, її видами та формами часової орієнтації (негативне минуле, теперішнє гедоністичне, теперішнє фаталістичне). Встановлено, що в кореляційно-регресійній моделі два з пояснювальних факторів від’ємно корелюють із прогностичною компетентністю (орієнтація на теперішнє фаталістичне та теперішнє гедоністичне), а один – додатно (орієнтація на майбутнє), при цьому найбільшою прогнозуючою силою в ієрархії змінних виступає саме часова перспектива у формі орієнтації на майбутнє, що підтверджує припущення стосовно того, що часова перспектива може виступати одним із чинників розгортання прогностичної компетентності особистості.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherГромадська наукова організація «Фундація публічно-правових ініціатив»uk_UA
dc.relation.ispartofseriesДніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права;2020, № 1-
dc.subjectпрогностична компетентністьuk_UA
dc.subjectантиципаційні здібностіuk_UA
dc.subjectчасова перспективаuk_UA
dc.subjectорієнтація на майбутнєuk_UA
dc.subjectймовірнісне прогнозуванняuk_UA
dc.subjectособистістьuk_UA
dc.subjectpredictive competence anticipatory competenceuk_UA
dc.subjecttemporal perspectiveuk_UA
dc.subjectfocus on the futureuk_UA
dc.subjectprobabilistic forecasting,uk_UA
dc.titleЧасова перспектива як один із чинників розгортання прогностичної компетентності особистостіuk_UA
dc.title.alternativeTime perspective as one of the factors of development of predictive personaliti competenceuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Кафедра психології

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
7-Текст статті-11-1-10-20210122.pdf257,64 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.