Практика ЄС у децентралізації публічної влади та перспективи її застосування в Україні

Abstract

Стаття присвячена дослідженню питань наукового обґрунтування напрямів реформування системи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні у відповідності європейським демократичним перетворенням. Акцентується увага на активізації євроінтеграційних процесів, які вимагають від уряду України імплементації державної моделі управління, адаптованої до європейських стандартів соціально-економічного зростання та розвитку регіонів. Серед пріоритетних реформ вітчизняної територіальної організації влади визначено процес децентралізації, у відповідності базовим принципам організації і функціонування місцевого самоврядування, визначених у Європейській хартії місцевого самоврядування. Проаналізовано історичний генезис процесів деконцентрації влади в Україні та його нормативно-правове забезпечення. Вивчено практику окремих європейських країн з метою пошуку можливих резервів удосконалення процесів вітчизняної децентралізації влади. Суттєвим рушієм активізації даних процесів у країнах ЄС визнано конституційне закріплення децентралізації влади як основи конституційного ладу держав-членів ЄС. Відповідні зміни у Конституції України не внесенні. У практичному плані розширення повноважень локальних адміністративних одиниць у нашій країні найперспективнішою розгладається практика Польщі. Серед найбільш перспективних напрямів удосконалення визначено застосування міжнародних програм співпраці у сфері децентралізації, закріплення функцій координації і реалізації політики децентралізації за єдиним інститутом, удосконалення системи фінансового забезпечення розвитку територіальних громад, проекція реформи децентралізації на майнову, земельну та ресурсну сфери. Узагальнено ключові бар’єри дієвості реформи децентралізації, серед яких виділено дефіцит політичного компромісу, бюрократизм та корупція складова у органах адміністративного апарату.