Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4718
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorГрицко, Р. Ю.-
dc.contributor.authorПарубчак, Г. Б.-
dc.contributor.authorGrycko, R. Yu.-
dc.contributor.authorParubchak, H. B.-
dc.date.accessioned2022-04-22T11:01:27Z-
dc.date.available2022-04-22T11:01:27Z-
dc.date.issued2022-04-22-
dc.identifier.citationГрицко Р. Ю. Соціально-економічні аспекти реалізації державної політики у системі охорони здоров’я в контексті масової вакцинації у період пандемії COVID-19 / Р. Ю. Грицко, Г. Б. Парубчак // Публічне управління та митне адміністрування. - 2022. - № 1 (32). - С. 19 - 23uk_UA
dc.identifier.issn2310-9653-
dc.identifier.urihttp://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4718-
dc.description.abstractСьогодні констатуємо факт, що економіка різних країн світу все більше «відчуває» на собі майбутні хвилі пандемії, або інші епідемії, що викликані іншими збудниками, в умовах нехтування принципами профілактики низький рівень вакцинації суспільства є збитковим для економіки країни. Епідемія COVID-19 швидше за все, скоро закінчиться, проте наслідки будуть значними і відчутними. Згадаймо важливий урок нинішньої епідемії – суворе дотримання правил профілактики та вакцинації захищає не лише здоров’я суспільства, а й економіку. Існує два погляди на пандемію, одна пов’язана зі здоров’ям, інша – з рівнем економіки, на перший погляд погляд вони взаємовиключні. Число щеплених, які опинилися в лікарні, заразившись COVID-19, менше, ніж число нещеплених, які теж потрапили до лікарні з цим діагнозом, ймовірність тяжких побічних ефектів після щеплення від коронавірусу становить 0,02 відсотка. При цьому, ризик зустрітися з важкими симптомами ковіду не маючи щеплення, набагато вищий: кожен десятий такий пацієнт страждає від тяжкого перебігу хвороби. Оскільки щеплення може сильно зменшити ризик зараження коронавірусом, воно надає захист від затяжного COVID-19, у тих же, хто не був вакцинований, вища ймовірність розвитку цього синдрому. Однак, обмеження щодо скорочення кількості пацієнтів у перші місяці пандемії COVID-19, включаючи закриття багатьох компаній сильно послабили економіку країн світу. З іншого боку, введення «слабких» обмежень у пізні періоди пандемії, коли економіка вже сильно постраждала від неї часто не зменшувало кількість випадків у бажаному об’ємі. Тим часом альтернатива «або здоров’я громадян, або здорова економіка» очевидна, – це якраз навпаки, оскільки здорове суспільство забезпечує добре функціонуючу економіку, а добре функціонуюча економіка є важливою для захисту здоров’я суспільства. У попередні роки більшість світових економік пережили значну рецесію, щодо економіки України, то, на жаль, вона є в переліку країн близьких до соціально-економічного краху, а як що і ні то значного занепаду економіки порівняно з іншими країнами. У 2021 році більшість заможних краї частково змогли досягти відновлення економіки завдяки поєднанню деяких факторів. Першим було запровадження значних і універсальних фіскальних пакетів у вигляді «антикризових щитів», як для окремих верств населення так і для економіки, від малого до великого бізнесу. Завдяки цьому підприємства не збанкрутували, а безробіття, яке зазвичай супроводжує кризи, не зросло, що дало змогу зберегти виробничий потенціал економіки і доходи населення. На початок пандемії COVID-19 був доволі задовільний рівень державного боргу на кінець 2019 року, високий, але «підйомний» рівень витрат на його обслуговування та задовільні прогнози економічного зростання за даними МВФ, хоча інфляція вже тоді була високою. Сьогодні значно вищий рівень боргу, ще вища інфляція, а за оцінками економістів це буде продовжувати зростати. Ціна за кризу COVID-19 це підвищений рівень державного боргу, але це не призвело до катастрофічного збільшення рівня безробіття та хвилі банкрутств, ризик зростання інфляції підкреслювався з початку пандеміїuk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherУніверситет митної справи та фінансівuk_UA
dc.relation.ispartofseriesПублічне управління та митне адміністрування;2022. - № 1 (32)-
dc.subjectмасова вакцинаціяuk_UA
dc.subjectдержавна політикаuk_UA
dc.subjectепідеміологічні загрозиuk_UA
dc.subjectсоціально-економічні аспектиuk_UA
dc.subjectгалузь охорони здоров’яuk_UA
dc.subjectmass vaccinationuk_UA
dc.subjectstate policyuk_UA
dc.subjectepidemiological threatsuk_UA
dc.subjectsocial and economic aspectsuk_UA
dc.subjectimplementationuk_UA
dc.subjecthealth protectionuk_UA
dc.titleСоціально-економічні аспекти реалізації державної політики у системі охорони здоров’я в контексті масової вакцинації у період пандемії COVID-19uk_UA
dc.title.alternativeSocial and economic aspects of the implementation of state policy in the health care system in the context of mass vaccination during the COVID-19 pandemicuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:2022/ №1(32)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
4 Грицко Р. Ю..pdfелектронне видання322,66 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.