ЛИТЕРАТУРНЫЕ ГРАНИ ХУДОЖЕСТВЕННОЙ ПАРАДИГМЫ М. БАРБЕРИ

Abstract

У статті аналізується поетика роману М. Барбері «L’Élégance du hérisson» (2006 р), який став феноменально успішним у різних країнах, але насамперед у Франції, що пояснюють особливою роллю філософського елемента у творі, визначаючи його на цій підставі як «чисто французький роман». Дослідження поетики цього роману показало, що, незважаючи на велику кількість і різноманітність форм «присутності» філософської стихії в «L’Élégance du hérisson», призма світобачення автора роману виявляє і інші, не зазначені дослідниками грані «чарівного кристала», що дозволяє М. Барбері створити свою картину людського буття і побуту. Роль літератури як другої, не менш важливої, ніж філософія, призми світосприйняття позначена в романі недвозначно: у назві другої частини Вступу «Les miracles de l’Art»; у сюжетній інтризі майже «Попелюшної» історії кохання консьєржки Рене і японського мільйонера Какуро Озу, захоплених романами Л. Толстого; літературними претекстами підказані назви глав роману; літературні асоціації розшифровують суть характеру оточуючих і пояснюють героям самих себе. Література стає предметом роздумів двох нараторів у романі, написаному як філософський діалог Рене і Паломи, які сповідаються самі собі. Еклектика літературних і культурних уподобань героїв (від Толстого і Манна до японських коміксів) дозволяє М. Барбері розкрити одну з особливостей художньої парадигми постмодернізму і зумовлена прагненням автора побачити різні грані життя. Заново прочитані Барбері літературні претексти стають ключем до оповідної техніки письменниці, що відбила досвід і Дантової «Божественної комедії», і барокових «Авантюр барона Фенеста» Т. А. д’Обіньє, і просвітницького філософського діалогу, і «Людської комедії» Бальзака. Визначаючи Мистецтво, передусім літературу, як ту силу, яка допоможе людству «вирватися з круговерті боїв і змагань», М. Барбері відкриває «чисто французький роман» у перспективу роману для всіх