Психологічні особливості комунікативного профілю особистості (на базі емпіричного дослідження здобувачів-клініцистів)

Abstract

Актуальність статті зумовлюється необхідністю дослідження психологічних особливостей комунікативного профілю здобувачів-клініцистів юридичної клініки закладу вищої світи. Метою даного соціально-психологічного дослідження є вивчення зв’язку між комунікативними рисами особистості та усвідомленням стратегічних завдань первинної безоплатної правової допомоги на базі юридичної клініки. Увага до комунікативного профілю здобувачів-клініцистів зумовлена перманентними структурними та законодавчими змінами, що супроводжують первинну безоплатну правову допомогу загалом та правову освіту й юридичну клінічну діяльність зокрема, тому об’єктом дослідження стали саме комунікативні здібності членів юридичної клініки, оскільки значення цих здібностей підвищується в умовах у тому числі дистанційної або віддаленої діяльності. Результати дослідження конкретизовано за допомогою кількісної методології, заснованої на неекспериментальному емпіричному дослідженні, вибірку якого становили здобувачі вищої освіти Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, що є членами юридичної клініки «Істина». У дослідженні було використано методику 16-факторного опитувальника особистості Р. Кеттела (версія С). Математико-статистична обробка даних здійснювалася за U-критерієм Манна-Уітні, Н-критерієм Краскелла- Уолліса, а також за допомогою кореляційного аналізу за критерієм Спірмена. Отримані результати оброблялися програмним забезпеченням IBM SPSS 26. Результати дослідження показали наявність статистично значущого зв’язку між різними комунікативними профілями здобувачів-клініцистів та їхнім ставленням до стратегічних статутних завдань юридичної клініки. Важливість комунікативних навичок особливо підвищується в умовах дистанційних та знеособлених консультацій, комунікації в режимі обмежувальних заходів. Дані дослідження можуть бути використані для оптимізації подальших заходів із відбору членів юридичної клініки з числа учасників освітнього процесу. Проведення особистісних тестів в комплексі з іншими інструментами вимірювання професійної придатності може забезпечити додаткові дані щодо відповідності здобувачів завданням юридичної клінічної діяльності у контексті цифровізації вищої освіти та правової і правозахисної діяльності загалом