Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4370
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorВасильєва, Т. А.-
dc.contributor.authorЛюльов, О. В.-
dc.contributor.authorПімоненко, Т. В.-
dc.contributor.authorУс, Я. О.-
dc.contributor.authorVasylieva, T.-
dc.contributor.authorLiulov, O.-
dc.contributor.authorPimonenko, T.-
dc.contributor.authorUs, Y.-
dc.date.accessioned2021-08-17T11:55:46Z-
dc.date.available2021-08-17T11:55:46Z-
dc.date.issued2021-08-17-
dc.identifier.citationВасильєва Т. А. Конвергенція енергетичних політик України та країн ЄС / Т. А. Васильєва, О. В. Люльов, Т. В. Пімоненко, Я. О. Ус // Науковий погляд: економіка та управління - 2021. - № 2 (72). – С. 51 - 59uk_UA
dc.identifier.issn2706-9079(Online)-
dc.identifier.issn2521-666X (Print)-
dc.identifier.urihttp://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4370-
dc.description.abstractНезбалансованість та асинхронізація екологічної, енергетичної та економічної політик в Україні свідчать про необхідність формування нової національної стратегії в галузі енергозбереження та підвищення енергоефективності. Постає необхідність розробити ефективні механізми для підвищення енергетичної безпеки України та усунення проблем загострення екологічних конфліктів, значного рівня енергоспоживання та збільшення об’ємів парникових газів. Метою статті є оцінка конвергенції політики у сфері енергоефективності в Україні та розвинених країнах ЄС. Для досягнення поставленої мети у роботі було використано основні показники Індексу енергетичної трилеми: енергетична безпека, розподіл енергетичних ресурсів та екологічність. Об’єктом дослідження є Україна та розвинені країни ЄС (Литва, Латвія, Польща, Хорватія), для яких характерні спільні трансформації в політичній сфері щодо відмови від монополії Комуністичної партії (1990–1992), а також економічній – перехід від централізованого управління до ринкової економіки. Періодом дослідження є 2000–2020 роки. Джерелами статистичної інформації стали статистичні бази даних Світового банку, Євростат та Укрстат. Результати емпіричних розрахунків підтвердили, що впровадження механізмів щодо скорочення енергетичних розривів, може стати рушійною силою в синхронізації національної енергетичної політики зі стратегічними цілями сталого розвитку. До того ж необхідним є впровадження інноваційних економічно-ефективних енергетичних технологій та розроблення нових підходів до сталого енергетичного розвитку країни. Отримані результати дослідження можуть бути застосовані під час вирішення суперечностей у реалізації української енергетичної політики.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherУніверситет митної справи та фінансівuk_UA
dc.relation.ispartofseriesНауковий погляд: економіка та управління;2021. - № 2 (72)-
dc.subjectенергетична політикаuk_UA
dc.subjectенергетичні розривиuk_UA
dc.subjectенергоефективністьuk_UA
dc.subjectсталий розвитокuk_UA
dc.subjectsustainable developmentuk_UA
dc.subjectenergy-efficiencyuk_UA
dc.subjectenergy gapsuk_UA
dc.subjectenergy policyuk_UA
dc.titleКонвергенція енергетичних політик України та країн ЄСuk_UA
dc.title.alternativeConvergence of the Ukrainian and EU energy policiesuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:2021/2(72)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
10 Васильєва Т.А..pdfелектронне видання497,27 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.