Сучасні тенденції розвитку організаційних структур у системі управління закладами вищої освіти

Abstract

У статті розглянуто теоретичні підходи до визначення та класифікації організаційних структур як основи ефективного функціонування закладу вищої освіти. Установлено, що можливість запровадження адаптивних організаційних структур відповідно до неоінституційної теорії управління сприяє зростанню конкурентоспроможності організації, формуванню та реалізації довгострокових стратегічних цілей. Визначені найбільш вагомі й актуальні світові тенденції, які впливають на зміну підходів до розвитку організаційних структур у закладах вищої освіти: пандемія, дистанційна освіта, фінансово-економічна автономія. Ідентифіковані ключові ознаки новітніх організаційних структур, а саме самоорганізованість, гнучкість, застосування нових механізмів координації та розподілу праці, зумовлюють появу нових структурних одиниць і повноважень співробітників, продемонстровано вплив на розвиток системи вищої освіти. Реалізація управлінських нововведень щодо зміни типу організаційних структур продиктована швидкими змінами зовнішнього середовища. Можливість адаптування і трансформування організаційних структур закладів вищої освіти відбувається за рахунок внутрішніх ресурсів, якісного кадрового складу, інноваційного потенціалу організації, державного регулювання. Серед головних умов застосування гнучких моделей організаційних структур варто виділити значний показник автономії, у тому числі фінансової, трансформаційне лідерство, колегіальні форми прийняття рішень, децентралізацію структури. Тенденція створення адаптивних структур базується на зміцненні й розвитку горизонтальних інформаційних зв’язків, партнерстві, співпраці всередині колективу та окремих підрозділів з метою досягнення стратегічних цілей. Перманентні динамічні зміни навколишнього середовища, швидкий розвиток ІТ та комунікаційних технологій, нові форми організаційних структур є вирішальними факторами змін до підходів організаційного управління. За таких обставин функціонують лише ті організації, які здатні йти в ногу зі змінами та перетворювати їх на можливості, підтримувати високі конкурентні переваги й забезпечувати умови для розвитку. Плануються подальші дослідження з метою розробки конкретного методичного інструментарію щодо застосування моделей гнучких організаційних структур і діяльності закладів вищої освіти.