Структурно-функціональна модель регіонального системного утворення в методології дослідження публічного управління

Abstract

У статті наголошується, що для наукового розуміння і теоретичної експлікації складного, багатогранного і багатофакторного процесу публічного управління сталого розвитку регіону є доцільним застосування методів моделювання, які є визнаними методами оцінок характеристик складних систем, що використовуються для прийняття рішень у різних сферах публічного управління. Метою статті є виокремлення методу моделювання в методології дослідження публічного управління регіонального розвитку та розроблення структурнофункціональної моделі регіонального системного утворення. Автори зазначають, що моделі в державному управлінні – це засіб дослідження явищ і процесів у державному управлінні на основі заміщення реального об’єкта його аналогами, умовними образами, тобто моделями. У гносеологічному сенсі моделі, як метод пізнання, мають властивість екстраполяції ретроспективних закономірностей функціонування об’єкта дослідження на перспективні тенденції. Така властивість дозволяє поєднувати їх теоретичне і прикладне застосування. Згідно з поглядом авторів, процесу моделювання публічного управління регіональним розвитком передує аналіз соціально-економічного розвитку регіону. Запропонована послідовність зазначеного аналізу, який складається з чотирьох етапів та включає теоретичний і прикладний (практичний) блоки. Надана структурно-функціональна модель регіонального системного утворення, структуру якого можна представити у вигляді пов’язаних між собою управлінської, економічної, соціальної та екологічної підсистем, кожна з них має власну мету та відповідні з нею функції. Модель може використовуватися органами регіонального управління для: аналізу поточного стану регіону; з’ясування ефективності її функціонування (порівняно з попередньою моделлю стану регіону); виявлення потенційних можливостей розвитку регіону та планування на цій основі можливих напрямів його розвитку (на основі з’ясування переваг і недоліків); обґрунтування вибору та впровадження ефективних методів розвитку регіону тощо.