Історичні витоки формування управлінської культури

Abstract

У статті проаналізовано витоки формування управлінської культури як соціально-політичного й державно-управлінського феномена. Досліджуються початкові етапи розвитку управлінської культури починаючи з далекого соціально-історичного минулого і закінчуючи Новим часом. Особлива увага приділяється узагальненню теоретичних напрацювань у вивченні управлінської культури цих періодів, а також аналізу ролі та значення впливу управлінської культури на систему управління у різних цивілізаційних системах. Окрім того, запропонована публікація присвячена також актуальним проблемам сучасного українського суспільства, а саме – історичним витокам формування управлінської культури, яка своїми можливостями і важелями може сприяти вдосконаленню управлінської діяльності на різних рівнях. Розкрити роль і значення знань про витоки формування управлінської культури, які майже не досліджені в сучасній управлінській думці, – мета нашої розвідки. Досліджуючи питання витоків формування управлінської культури, ми застосовували доробки з цієї проблематики вітчизняних науковців, які вивчали погляди на управлінську культуру мислителів Стародавньої Греції, Середньовіччя, Нового часу, а також науково-практичні ідеї й погляди щодо управління, запропоновані М. Вебером. З’ясовуються також можливості практичного запровадження в управлінську діяльність основних теоретичних надбань і висновків стосовно управлінської культури відомих мислителів та управлінців починаючи від Солона й закінчуючи науковцями кінця ХІХ – початку ХХ століття. Осмислення важливості вивчення історичних витоків управлінської культури для оздоровлення сучасного публічного управління – це свого роду збереження позитивного вчення минулих періодів про культуру управління, що має базуватися на позитивних якостях управлінської культури для сучасності, а також удосконалення процесів взаємодії держави та громадянського суспільства. Отже, теоретичні підходи мислителів минулого щодо розроблення і трактування управлінської культури слугували надалі поглибленому аналізові науково-теоретичних і методологічних проблем управлінської діяльності, складником якої є норми, принципи та якості управлінської культури. Зважаючи на це, можна стверджувати, що управлінська культура на всіх рівнях прояву, безперечно, відіграє важливу роль, позаяк має вплив на ефективне функціонування життєдіяльності суспільства. До того ж сучасна криза управлінських інститутів українського суспільства потребує нових підходів вирішення назрілих питань культури управління, загалом управлінської діяльності державних і суспільних інститутів.