Державні нагороди: новаційні доктринально-правові підходи до виокремлення їх видів

Abstract

Використовуючи сформовані у правовій науці варіанти поділу офіційних нагород на види та зосереджуючи увагу на реаліях нагородної законотворчості й нагородного правозастосування, доцільним вбачається здійснення класифікаційного розподілу офіційних нагород на види з використанням таких критеріїв: а) суб’єкт впровадження нагороди; б) суб’єкт, щодо якого здійснюється застосування нагороди, або ж нагородженого суб’єкта (в аспекті персоніфікації); в) суб’єкт, щодо якого здійснюється застосування нагороди, або ж нагородженого суб’єкта (в аспекті політико-правового зв’язку з державою); г) сфера заслуг (в аспекті виокремлення специфіки статусу суб’єкта, щодо якого здійснюється застосування нагороди, його діяльності); д) характер заслуг; е) ступневість поділу нагороди; ж) нагородний ценз; з) квотна ознака; є) спосіб впровадження нагороди; і) актуальність (сучасність) нагороди; к) термін застосування; л) зовнішня форма; м) безпосередня зовнішня форма; о) матеріальна ознака; п) особливість нагородної процедури; р) суб’єкт, щодо якого здійснюється застосування процедури (нагороджений суб’єкт) в аспекті фактичної наявності такої особи в живих. Всі критерії цілком можливо розподілити на кілька «підблоків» залежно від їх відношення до певного елементу нагородної системи, як-то: суб’єктний підблок, процедурний, об’єктний тощо. Саме таке розмаїття критеріїв і дозволяє детально з’ясувати ресурс офіційних нагород та запропонувати нормативні моделі їх закріплення.