Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://212.1.86.13:8080/xmlui/handle/123456789/3889
Полная запись метаданных
Поле DCЗначениеЯзык
dc.contributor.authorСобко, Г. М.-
dc.contributor.authorSobko, G. М.-
dc.date.accessioned2020-02-19T11:45:03Z-
dc.date.available2020-02-19T11:45:03Z-
dc.date.issued2020-02-19-
dc.identifier.citationСобко Г. М. Особливості об’єктивних та суб’єктивних ознак насильницького заволодіння чужим майном та їх законодавче відображення. суспільства / Г. М. Собко // Правова позиція. – 2019. - № 4 (25). - С. 198 - 204uk_UA
dc.identifier.issn2521-6473-
dc.identifier.urihttp://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/3889-
dc.description.abstractСтаття присвячена аналізу об’єктивних та суб’єктивних ознак насильницького заволодіння чужим майном. У ч. 4 ст. 13 Конституції України закріплено положення, згідно якому «всі суб’єкти права власності рівні перед законом». Однією з гарантій рівності захисту всіх форм власності є відповідальність за злочини проти власності, яка передбачена у розділі VI Особливої частини КК, незалежно від того, на яку форму власності було вчинене злочинне посягання. Тому посягання може бути вчинене на приватну, комунальну або державну власність. Основним безпосереднім об’єктом насильницького грабежу, розбою та вимагання є право власності. Звичайним проявом вартості речі є її грошова оцінка. З огляду на це, предметом злочинів проти власності, які полягають у розкраданні майна з володіння іншої особи, визнаються документи, які виконують роль грошового еквівалента і надають майнові права без будь-якого додаткового оформлення (цінні папери, білети грошово-речової лотереї, талони на паливно-мастильні матеріали, білети на проїзд транспортом тощо). Суб’єктивна сторона таких злочинів характеризується виною у формі прямого умислу і корисливою метою. Здійснюючи, наприклад грабіж, розбій або вимагання, винний усвідомлює суспільну небезпеку своїх дій, передбачає можливість або неминучість настання суспільно небезпечних наслідків і бажає їх настання. Ці наслідки мають вираз у спричиненні матеріальної шкоди потерпілому і отриманні майнової вигоди винним. Розбираючи зміст умислу стосовно аналізованого діяння, слід зазначити, що це злочинне посягання по своєму характеру і спрямованості може бути віднесено до злочинів, суспільна небезпека, злочинна сутність і зміст яких достатньо очевидні кожній людині. Будь-яка людина усвідомлює те, що вкрасти чужу річ, а тим більше відібрати із застосуванням насильства означає скоїти злочин. Можна дійти висновку, що під корисливими злочинами проти власності із застосуванням насильства розуміються противоправні, суспільно небезпечні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, вчинені з корисливою метою, способом вчинення яких є застосування фізичного або психічного насильства.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherУніверситет митної справи та фінансівuk_UA
dc.relation.ispartofseriesПравова позиція;2019. - № 4 (25)-
dc.subjectсуб’єктивні ознакиuk_UA
dc.subjectоб’єктивні ознакиuk_UA
dc.subjectнасильствоuk_UA
dc.subjectзаволодіння майномuk_UA
dc.subjectкорисливі злочиниuk_UA
dc.subjectsubjective featuresuk_UA
dc.subjectobjective featuresuk_UA
dc.subjectviolenceuk_UA
dc.subjectseizure of propertyuk_UA
dc.subjectintentuk_UA
dc.subjectselfish crimesuk_UA
dc.subjectmotiveuk_UA
dc.subjectpurposeuk_UA
dc.titleОсобливості об’єктивних та суб’єктивних ознак насильницького заволодіння чужим майном та їх законодавче відображення. суспільстваuk_UA
dc.title.alternativeObjective and subjective signs of violent appropriation of property and their legislative definitionsuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Располагается в коллекциях:2019/4(25)

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
29 Собко Г. М..pdfелектронне видання346,13 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.