Peculiarities of archaic classification relationship of the tribal society

Abstract

У статті аналізується питання класифікації архаїчних правовідносин за різноманітними критеріями, зокрема: за формою виразу мононорм; простором дії; еволюційними ознаками та призначенням у суспільному житті; спрямованістю архаїчного регулювання; внутрішньою сутністю та змістом; характером діянь суб’єктів архаїчних правовідносин. Стверджується, що визнання існування архаїчного права та, відповідно, архаїчних правовідносин у первіснообщинному суспільстві як головного соціо-нормативного регулятора відносин первісного соціуму докорінно віддаляє часові межі зародження правовідносин як самостійного юридичного явища у правовій історії людства. Наголошується на тому, що співвідношення змістовних форм виразу мононорм і породжуваних ними архаїчних правовідносин (ритуальних, магічних, обрядових, культових, міфічних та інших) були достатньо складними, різнобічними, багатоваріантними та взаємопроникними. Адже міф обґрунтовував і пояснював звичаї, звичаї матеріалізували міфи, міфологічні героїчні події знаходили своє вира- ження в обрядах і ритуалах тощо. Зауважується, що за еволюційними ознаками та призначенням у суспільному житті архаїчні правовідносини поділяються на перехідні та примирювальні (консервуючі). При цьому останні знаменували собою еволюційний перехід до класових експлуататорських відносин державно-організованого суспільства з характерною для нього майновою та соціальною нерівністю. На думку автора, за спрямованістю архаїчного регулювання архаїчні правовідносини виокремлюються у внутрішньо-регулятивні та зовнішньо-регулятивні. Акцентується увага на поділі архаїчних відносин за їх внутрішньою сутністю та змістом на колективістські, групові та індивідуальні архаїчні правовідносини. Якщо колективістські правовідносини характерні для періоду раннього розвитку первіснообщинного суспільства та його розквіту, в якому домінували колективістські начала у виробництві, розподілі та споживанні матеріальних й інших благ, то активний розвиток індивідуальних правовідносин здебільшого припадає на період занепаду первіснообщинного суспільства. Наголошується також на тому, що за характером діянь суб’єктів архаїчних правовідносин їх можна поділити на зобов’язальні відносини, заборонні архаїчні правовідносини та змішані.