Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/3839
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorБондар, Г. Л.-
dc.contributor.authorГаркуша, А. М.-
dc.contributor.authorBondar, H. L.-
dc.contributor.authorHarckusha, A. М.-
dc.date.accessioned2020-02-10T08:56:11Z-
dc.date.available2020-02-10T08:56:11Z-
dc.date.issued2020-02-10-
dc.identifier.citationБондар Г. Л. Інформаційна політика та етика в добу діджиталізації / Г. Л. Бондар, А. М. Гаркуша // Публічне управління та митне адміністрування . – 2019. - № 4 (23). – С. 27 – 33uk_UA
dc.identifier.issn2310-9653-
dc.identifier.urihttp://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/3839-
dc.description.abstractУ статті було досліджено феномен діджиталізації та стан розвитку державної інформаційної політики загалом та в Україні зокрема. Окреслено сутність понять «діджиталізація», «конвергенція» та «державна інформаційна політика», наведено різні точки зору на тлумачення цих дефініцій. Основна увага присвячена проблематиці інформаційної етики в епоху розвитку інформаційних технологій, що сприяють прояву негативних факторів інфосфери. Проаналізовано результати дослідження Isobar Ukraine та PricewaterhouseCoopers для визначення впливу глобальних змін на соціальні процеси в Україні і розкриття особливостей розвитку таких медіа, як Інтернет. Найбільший приріст аудиторії було зафіксовано у віці 45+. У результаті дослідження було виокремлено чотири основні ціннісні особливості інформаційної етики: гуманність, ясність, модальність, конструктивність. Охарактеризовано етичні проблеми та звернено увагу на етичні кодекси і цінності, якими вони регламентуються. Встановлено, що у сучасному інформаційному суспільстві спостерігається виникнення етичних проблем, пов’язаних з: інформаційною нерівністю; порушенням недоторканності особистого життя (приватність); етикою поведінки в мережі Інтернет, дотриманням прав інтелектуальної власності тощо. Узагальнено аспекти регулювання державної інформаційної політики та зазначено її мету, що полягає у досягненні балансу інтересів особистості, суспільства і держави. Підсумовано, що реалізація стратегії розвитку інформаційного суспільства шляхом діджиталізації вимагає більш глибокого осмислення можливих етичних наслідків. Також розкрито напрями діяльності та концептуальні установки державних та місцевих органів влади щодо здійснення ефективної реформи державної інформаційної політики через створення єдиної системи мереж інформаційно-комунікаційних каналів прямого і зворотного зв’язкуuk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherУніверситет митної справи та фінансівuk_UA
dc.relation.ispartofseriesПублічне управління та митне адміністрування;2019. - № 4 (23).-
dc.subjectінформаційна політикаuk_UA
dc.subjectінформаційна етикаuk_UA
dc.subjectінформаційні технологіїuk_UA
dc.subjectІнтернетuk_UA
dc.subjectдіджиталізаціяuk_UA
dc.subjectсуспільствоuk_UA
dc.subjectinformation policyuk_UA
dc.subjectinformation ethicsuk_UA
dc.subjectinformation technologyuk_UA
dc.subjectInternetuk_UA
dc.subjectdigitalizationuk_UA
dc.subjectsocietyuk_UA
dc.titleІнформаційна політика та етика в добу діджиталізаціїuk_UA
dc.title.alternativeInformation policy and ethics in the age of digitalizationuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:2019/№4(23)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
4 Бондар Г. Л..pdfелектронне видання354,3 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.