Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/3592
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКрилова, І. І.-
dc.contributor.authorKrylova, I. I.-
dc.date.accessioned2019-08-16T10:26:48Z-
dc.date.available2019-08-16T10:26:48Z-
dc.date.issued2019-08-16-
dc.identifier.citationКрилова І. І. Захист прав споживачів у сфері водопостачання та водовідведення. Стандарти України та ЄС / І. І. Крилова // Публічне управління та митне адміністрування. – 2019. – № 2 (21). – С. 60 – 72uk_UA
dc.identifier.issn2310-9653-
dc.identifier.urihttp://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/3592-
dc.description.abstractУ статті проаналізовано державну політику у сфері захисту прав споживачів послуг із водопостачання та водовідведення. Здійснено аналіз нормативно-правових актів у сфері водопостачання та водовідведення і у сфері захисту прав споживачів послуг і визначено всі регламентовані права споживачів. Більше половини регламентованих прав залишається нереалізованою з різних причин, пов’язаних із недостатністю інформації для споживача до відсутності ефективних механізмів реалізації прав споживача та їх захисту. Держава гарантує захист прав споживачів у сфері питної води різними шляхами, але серед них немає простого, безкоштовного та дієвого позасудового механізму. Автор систематизує найчастіші порушення прав споживачів послуг централізованого водопостачання та водовідведення: порушення гарантій щодо якісних і кількісних показників послуг; порушення процедур тарифоутворення; порушення прав споживачів під час подвійного утримання комісійної винагороди за приймання платежів від споживачів; порушення умов договору про надання послуг тощо та зазначає про наявність лише двох способів захисту прав: судовий або досудовий шляхом надання претензії виробнику послуг. Автор аналізує європейські стандарти у сфері захисту прав споживачів послуг водопостачання та одовідведення загалом в ЄС та в окремих країнах відповідно до моделі регулювання сфери водопостачання та водовідведення. Автор зазначає, що державна політика країн ЄС підтримує альтернативні вирішення спорів між споживачем і виробником послуг. Наразі в ЄС є більше 750 схем або моделей альтернативного вирішення спорів. Моделі ADR можуть створюватися державними органами, приватними організаціями або ж у співпраці між державним сектором, промисловістю і організаціями споживачів. Їх фінансування може бути приватним (наприклад, у промисловості), публічним або комбінованим. Автор робить висновок, що на національному державному рівні під час вирішення питання захисту прав споживачів послуг у сфері водопостачання та водовідведення більше уваги слід приділити досудовому врегулюванню спорів, створенню служб адвокатів споживача, омбудсменів, консультаційних споживчих центрів, тощоuk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherУніверситет митної справи та фінансівuk_UA
dc.relation.ispartofseriesПублічне управління та митне адміністрування;2019. – № 2 (21)-
dc.subjectводопостачанняuk_UA
dc.subjectводовідведенняuk_UA
dc.subjectдержавне регулюванняuk_UA
dc.subjectзахист прав споживачівuk_UA
dc.subjectальтернативний механізм вирішення спорівuk_UA
dc.subjectwater supplyuk_UA
dc.subjectwastewateruk_UA
dc.subjectstate regulationuk_UA
dc.subjectprotection of consumer rightsuk_UA
dc.subjectalternative mechanism of dispute resolutionuk_UA
dc.titleЗахист прав споживачів у сфері водопостачання та водовідведення. Стандарти України та ЄСuk_UA
dc.title.alternativeProtection of the rights of consumers in water supply and wastewater. Standards of Ukraine and EUuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:2019/№2(21)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
9 Крилова І. І..pdfелектронне видання336,71 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.