Зовнішня торгівля як чинник розширеного відтворення

Abstract

В статті розглядається вплив експортних і імпортних операцій на відтворювальний процес в економіці країни. Доводиться необхідність зміни структури зовнішньої торгівлі в процесі зміни основних пропорції в національній економіці. Розглянуто вплив глобалізації на основні тенденції у зовнішній торгівлі. Метою статті є обґрунтування необхідних змін у окремих напрямках інтенсифікації участі країни в міжнародних економічних відносинах, зміни структури її експорту та імпорту як чинників розширеного відтворення та оптимізації основних макроекономічних пропорцій. В умовах стійкої довгострокової тенденції до глобалізації господарського життя, послаблення позицій країни в міжнародній торгівлі знаходиться в гострій суперечці з потребами її економічного розвитку. Особливо чітко це проявляється у прискореному зростанні експорту в порівнянні з виробництвом, яке не обмежується потребами внутрішнього ринку. В Україні очевидна тенденція експортної спеціалізації у виробництві товарів, які переважно містять працю низької та середньої складності. Посилення цієї тенденції означає закріплення структури зовнішньої торгівлі, типової для слаборозвинутих країн, що не відповідає інтересам розвитку країни. Тому увагу має бути сконцентровано на оновленні основного капіталу, в тому числі за рахунок імпортних поставок та випуску капіталоємної продукції. Вирішення проблеми розвитку зовнішньої торгівлі як чинника розширеного відтворення та модернізації національної економіки в загальному плані полягає в раціоналізації зовнішньоекономічних зв’язків, не в збільшенні, а в зменшенні експортної квоти, в зміні матеріально-речовинного та вартісного складу експорту та імпорту, а також, по можливості, їх взаємного врівноваження. Економічна політика уряду має створювати інституціональні умови для стимулювання розвитку зовнішньої торгівлі, підтримувати своєю участю її високий рівень та роль у валовому нагромадженні капіталу.