http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/7823 Правонаступник наукового журналу “Вісник Академії митної служби України. Серія: “Право” Thu, 16 Apr 2026 03:52:11 GMT 2026-04-16T03:52:11Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/7839 Название: Значення дотримання правил етичної поведінки у просуванні державного службовця по державній службі Авторы: Даниленко-Негара, Ю. С.; Негара, Р. В. Аннотация: Стаття присвячена визначенню значення дотримання правил етичної поведінки під час просування державного службовця по державній службі. Охарактеризовано теоретичні підходи до розуміння та стан чинного законодавчого регулювання просування по службі. Встановлено, що переважаючий у теорії службового права підхід до розуміння просування по службі як зайняття більш високої посади державної служби або присвоєння державному службовцю більш високого рангу не узгоджується з положеннями чинного Закону України «Про державну службу». Обґрунтовано, що просування по службі шляхом зайняття більш високої посади державної служби у положення Закону України «Про державну службу» ототожнюється із конкурсом на зайняття посад державної служби, оскільки зайняття вищої посади державної служби без проведення конкурсу не допускається. Відсутність встановлених законодавством про державну службу переваг для державного службовця державного органу, який бере участь у конкурсі на зайняття вищої посади державного служби у цьому державному органі (за винятком спрощення порядку виявлення ініціативи щодо участі у конкурсі) перетворює «просування по службі» на звичайну участь державного службовця у конкурсі. Виокремлено та охарактеризовано особливості присвоєння чергового рангу за звичайних умов (здійснюється у межах відповідної категорії посад державної служби; через кожні три роки; з урахуванням результатів оцінювання службової діяльності державного службовця) та достроково (за наявність особливих досягнень під час проходження служби або виконання особливо відповідальних завдань та не раніше ніж через один рік після присвоєння попереднього рангу; за сумлінну службу державному службовцю у зв’язку з виходом на пенсію). Встановлено, що дотримання правил етичної поведінки фактично не впливає на просування по службі за посадами та присвоєння чергового рангу. Визначено передбачені положеннями Закону випадки опосередкованого впливу дотримання державним службовцем правил етичної поведінки на просування по службі за посадами та присвоєння чергового рангу. За допомогою емпіричного методу доведено відсутність фактичного впливу дотримання державним службовцем правил етичної поведінки на просування по службі за посадами. В частині присвоєння чергового рангу опосередкований вплив дотримання державним службовцем правил етичної поведінки виявляється у забороні присвоєння чергового рангу протягом строку застосування дисциплінарного стягнення та зупиненню обчислення строків присвоєння чергового рангу. Запропоновано внесення змін до положень Закону України «Про державну службу». Tue, 15 Jul 2025 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/7839 2025-07-15T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/7838 Название: Недоліки та прогалини нормативного врегулювання принципів судового правозастосування (адміністративно-правовий аспект) Авторы: Дояр, Є. О. Аннотация: На підставі проведеного узагальнення основних аспектів, на які звертали увагу науковці при висвітленні принципів адміністративного судочинства та принципів судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, автором характеризується їх прояв щодо принципів судового (галузевого, адміністративно-правового) правозастосування. Зокрема детально аналізуються такі недоліки нормативного врегулювання процесуальних (судовий процес) принципів як: відсутність уніфікованого підходу до їх позначення (назви); відсутність нормативних визначень понять «принципи», «засади» (судочинства, здійснення правосуддя, судового правозастосування тощо), що ускладнює процес правозастосування; наявність значного розмаїття варіацій нормативного розміщення та закріплення змісту конкретних принципів в актах адміністративного та адміністративно-процесуального права; наявність фактів закріплення серед переліку принципів положень, які не є принципами по суті; наявності певної «конкуренції» між окремими принципами судочинства. Констатується, що більшість недоліків нормативного регулювання процесуальних принципів (судовий процес) існують вже багато років і досі не усунені. У Кодексі адміністративного судочинства України, у спеціальному щодо судоустрою та статусу суддів законодавстві одночасно використовуються і «засади», і «принципи», при цьому жодного нормативного визначення цих понять не існує, так само як і відсутнє уніфіковане тлумачення цих понять у словниках. Різним є підхід законодавця до нормативного закріплення принципів судочинства. У Кодексі адміністративного судочинства України перелік принципів адміністративного судочинства розміщений в окремій статті, натомість поєднаний із завданнями відповідного судочинства з подальшим розкриттям перших в окремих статтях. У Кодексі України про адміністративні правопорушення маємо закріплення окремих норм, які по суті є принципами, що розкидані по всьому тексту цього кодифікованого акта. Констатовано, що не всі засади та принципи, які одержали фіксацію у Кодексі адміністративного судочинства України та Кодексі України про адміністративні правопорушення, відповідають статусу «принцип». Запропоновано дискусію щодо невідповідності цьому «статусу» таких нормативно закріплених принципів, як офіційне з’ясування всіх обставин у справі та відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення. Зазначається на наявність конкуренції окремих принципів, серед яких принципи змагальності та дотримання розумних строків розгляду справи. Tue, 15 Jul 2025 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/7838 2025-07-15T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/7837 Название: Деякі питання захисту прав платників податків під час процедур податкового контролю Авторы: Костенко, Ю. О.; Дітковський, А. М. Аннотация: У статті розглянуто науково-теоретичні підходи щодо визначення поняття захисту прав платників податків з виокремленням відповідних форм захисту: охарактеризовано об’єкти адміністративно-правового захисту в контексті норм Закону України «Про адміністративну процедуру»; звернено увагу на окремі порушення процедурних рішень, дій податкових органів під час здійснення податкових перевірок, які призводять до визнання кінцевого рішення за справою (адміністративного акту) неправомірним. Уточнено, що захист прав платників податків становить собою реалізацію останніми права на захист шляхом застосування вищим податковим органом або судом будь-яких не заборонених законом способів з метою припинення порушення, відновлення або визнання порушеного або оспорюваного права. Право на захист платник податків може реалізувати у двох варіантах: а) поданням скарги до вищого податкового органу; б) поданням позову до суду. Доведено, що об’єктами адміністративного оскарження є адміністративний акт податкового органу та його процедурне рішення, дії чи бездіяльність. На підставі їх розмежування виділено ключові характеристики адміністративного акту: 1) індивідуальність (стосуються конкретних платників податків з чітким формулюванням юридичних волевиявлень; за їх допомогою розв’язуються індивідуальні справи; чітко визначено адресата); 2) прийняття суб’єктом уповноваженим на здійснення певних владних функцій (органами ДПС України) самостійно в односторонньому порядку; 3) прямий вплив на підконтрольних суб’єктів (платників податків, як зобов’язаної сторони податкових правовідносин), що зумовлено зовнішньою дією адміністративного акту; 4) обов’язковість наслідків прийняття для платників, що пов’язано із набуттям, зміною чи припиненням їх прав та обов’язків. Tue, 15 Jul 2025 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/7837 2025-07-15T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/7836 Название: Електронне адміністрування ПДВ та акцизного податку: відмінності та проблемні питання Авторы: Логвин, А. В. Аннотация: Автором в статті досліджується нормативне регулювання адміністрування податку на додану вартість та акцизного податку в частині складання, реєстрації податкових/акцизних накладних та розрахунків коригування до таких накладних під час здійснення господарської діяльності та постачання підакцизних товарів (пального), зокрема, відмінності та проблемні питання. Постійний розвиток сучасних інформаційних технологій та їх широке впровадження в механізми державного (владного) управління сприяє виникненню нових економіко-правових відносин, у тому числі щодо адміністрування податків і зборів. Наведене стосується, як адміністрування податку на додану вартість, так і акцизного податку. При цьому, однією з обов’язкових структурних ознак держави є система оподаткування, оскільки однією з цілей державного регулювання є система справляння податків і зборів, у межах якої, з одного боку, зібрані податки мають бути достатніми забезпечувати виконання завдань і виконувати функції, які стоять перед державою, а з іншого боку, тягар податкової процедури не повинен бути надмірним для платника податків. В свою чергу, основні правові питання податкової сфери передусім пов’язані з визначенням та ефективним забезпеченням меж свободи та необхідності у поведінці суб’єктів господарювання через відповідні правові, законодавчі норми, у захисті майнових прав платників та суспільних інтересів, які реалізуються у фінансовій та податковій діяльності держави. З моменту запровадження електронного адміністрування як податку на додану вартість, так і акцизного податку, цьому процесу приділяється досить широка увага. Тому, виникає потреба у подальших наукових дослідженнях щодо запровадження електронного адміністрування цих податків, особливо правового регулювання, у тому числі стосовно складання та безпосередньо реєстрації податкових/акцизних накладних і розрахунків коригування до них. У статті проаналізовано поточний стан нормативного закріплення порядку складання і реєстрації податкових/ акцизних накладних під час здійснення господарської діяльності з постачання підакцизних товарів (пального), в тому числі складання та реєстрації розрахунків коригування до таких накладних, у разі якщо після постачання підакцизних товарів (пального) виникає необхідність коригування певних показників (відомостей) про відповідний товар (пальне), зокрема але не виключно щодо кодів УКТ ЗЕД. Вказане дозволило виявити проблемні питання правового характеру, які призводять до порушення збалансованості податкових правовідносин (публічних та приватних інтересів), шляхи їх вирішення та зробити науково обґрунтовані висновки з окресленої проблематики. Tue, 15 Jul 2025 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/7836 2025-07-15T00:00:00Z