http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/3752 правонаступник наукового збірника "Вісник Академії митної служби України. Серія: "Державне управління" Tue, 07 Apr 2026 06:48:15 GMT 2026-04-07T06:48:15Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/3788 Название: Місце протидії корупції в системі забезпечення національної безпеки Авторы: Швидкий, Я. Ю.; Shvydkyi, Ya. Iu. Аннотация: У статті виявлено, що успішність і безпечність розвитку держави неможливі без чітко усвідомленого впливу цінності та зацікавленості населення у формуванні національної безпеки. Безумовно, проблеми, що наявні у сфері національної безпеки, не обмежені лише військовим, економічним, екологічним або інформаційним аспектами, а охоплюють майже всі рівні життя та діяльності населення України. З’ясовано сутність національної безпеки та проаналізовано основні нормативні акти щодо її забезпечення. Варто зауважити, що формування національної безпеки відбувається у межах відносин громадянина та держави, суспільства та держави, громадянина і суспільства. З огляду на це можна дійти висновку, що національна безпека характеризує внутрішні та міждержавні відносини, які є показником ефективності системи державної, правової та суспільної безпеки, прав і свобод кожного громадянина, самостійного розвитку, суверенітету держави від різноманітних загроз внутрішнього та зовнішнього характеру. Визначено чинники впливу на процес впливу корупційних діянь. З’ясовано, що ключовими завданнями розбудови національної безпеки, на які варто звернути увагу на сучасному етапі розвитку нашої держави та внести відповідні зміни у стратегічні нормативні документи, є такі: впровадити комплексний підхід до протидії різного роду загроз широкого діапазону; налагодити ефективну взаємодію між усіма суб’єктами як державного, так і недержавного рівня у сфері протидії корупції; запровадити єдиний підхід для того, щоби виявляти, ідентифікувати та оцінювати загрози, підвищити рівень обізнаності кожної групи суб’єктів з особливостями її впливу у сфері протидії корупції; забезпечити безперервність процесу держуправління та формування бізнес-процесів, надати критично важливі послуги населенню; провести навчання, тренування, визначити порядок дій під час кризових моментів і після них для того, щоб забезпечити високий рівень готовності кожної групи суб’єктів; налагодити стійкі двосторонні канали комунікації між державними та місцевими органами влади та населенням у сфері протидії корупції тощо Fri, 13 Dec 2019 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/3788 2019-12-13T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/3787 Название: Демократизація сектору безпеки та оборони держави шляхом втілення механізмів цивільного контролю Авторы: Cавка, І. І.; Savka, І. І. Аннотация: Автором розкрито проблематику демократизації оборонної сфери через втілення механізмів демократичного цивільного контролю. Приділено увагу основним недолікам системи цивільного контролю над сектором безпеки і оборони України. Акцентовано увагу на проблемі надання цивільному контролю за діяльністю силових і спеціальних структур сектору безпеки і оборони наукового змісту через використання мультидисциплінарного методу досліджень для його модернізації. Для усталених демократій із виробленими моделями взаємовідповідальної комунікації між цивільним суспільством і владними інституціями основною метою є сприяння подоланню зовнішніх загроз, а супутньою проблемою – «спротив матеріалу», себто скептицизм військового керівництва щодо компетентності, експертного потенціалу цивільних працівників, негнучкість структур військових інституцій. А для держав із менш розвиненими демократичними практиками та інституціями важливою метою контролю є становлення його як запобіжника від зловживання «озброєною владою» своїми повноваженнями і можливостями. Головними елементами реформ у сфері національної оборони демократичних країн визначено військову реформу, реформу поліції, розвідки, судову реформу, пенітенціарної системи, прикордонного контролю, а також вжиття заходів, спрямованих на посилення цивільного управління та демократичної звітності апарату сектору безпеки перед громадянським суспільством за умови суворого дотримання державної таємниці. У процесі реформування сектору безпеки і оборони та розширення цивільного контролю в секторі безпеки та оборони необхідно вирішити такі основні завдання: розробити і запровадити науково обґрунтовані внутрішні й зовнішні критерії та методики оцінювання їхньої функціо- нальної діяльності та результатів; опрацювати пропозиції щодо зміни нормативно-правових актів з удосконалення системи і механізмів цивільного контролю, розвитку інституційних засад парламентського, президентського, урядового, судового та громадського контролю. Fri, 13 Dec 2019 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/3787 2019-12-13T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/3786 Название: Розвиток механізмів електронного управління митними ризиками Авторы: Разумей, Г. Ю.; Razumei, H. Yu. Аннотация: Стаття присвячена вивченню тенденцій розвитку електронного управління ризиками в митній справі України. Актуальність вирішення цієї наукової проблеми полягає в тому, що проблемні питання створення автоматичних алгоритмів, міжвідомчої та міждержавної взаємодії, впровадження інноваційних підходів до використання цієї системи на практиці все ще існують під час довгострокового та ефективного застосування управління митними ризиками. Проаналізовано міжнародні стандарти та вимоги в цій галузі та досвід їх впровадження в Україні. Охарактеризовано основні напрями розвитку системи управління митними ризиками відповідно до Стратегії її розвитку до 2020 року, що затверджена Кабінетом Міністрів України. Підкреслено важливість використання інформаційних технологій для управління митними ризиками, приділено увагу особливостям автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та впровадження системи відеоспостереження у процесі митного контролю та митного оформлення. З огляду на зобов’язання України щодо європейської інтеграції та міжнародний досвід, обґрунтовано необхідність створення та розвитку мережі центрів орієнтування шляхом використання Інформаційної системи вантажоперевезення Світової митної організації, а також приєднання до Європейської комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS) та повномасштабного впровадження програмного забезпечення «Національна мережа митного контролю» (nCEN). За результатами досліджень запропоновано напрями розвитку електронних механізмів управління митними ризиками завдяки вдосконаленій попередній інформації, онлайновому моніторингу митного оформлення та відеоспосте- реженню, облаштуванню пунктів пропуску та митних постів неінвазивними інструментами митного контролю, використання міжнародних інформаційних систем та блокчейн-технологій, які потребують подальших досліджень, із вивченням зарубіжного досвіду задля забезпечення їхньої ефективності Fri, 13 Dec 2019 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/3786 2019-12-13T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/3785 Название: Явище корупції та роль органів із протидії корупції Авторы: Паутов, В. О.; Pautov, V. O. Аннотация: У статті з’ясовано основні підходи науковців до розуміння сутності поняття «корупція» та запропоновано власне визначення, а саме, на думку автора, під корупцією варто розуміти складний соціальний феномен, який виникає під час реалізації державного управління з боку уповноважених на це осіб, які здійснюють корупційні дії, приховують ці дії та сприяють їм шляхом зловживання наданою їм владою у напрямі задоволення власних інтересів або інтересів третьої особи. Виділено основні суб’єкти відповідальності за корупційні правопорушення. Охарактеризовано ступені відповідальності за корупційні діяння. Виділено основні форми корупції в органах публічної влади. Виявлено, що в Україні функціонує низка таких державних органів, які відповідальні за протидію корупції: Державне бюро розслідувань (ДБР), Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Вищий антикорупційний суд (ВАС), консультативно-дорадчий орган при Президентові України – Національна рада з питань анти- корупційної політики. Наша держава має чітко сформовану систему владних структур і громадських об’єднань, які покликані боротися з корупційними проявами. Суб’єктів протидії корупції можна розподілити так: антикорупційна політика – Верховна Рада України (виконує роль законодавчого та контролюючого через функціонування відповідного профільного комітету органу), уряд, Національна рада з питань антикорупційної політики, Національне агентство з питань запобігання корупції; запобігання корупції – перебуває у межах відповідальності Національного агентства з питань запобігання корупції, органів прокуратури, відповідних органів державної влади, громадських організацій, інших об’єднань громадян; протидія та подальший судовий розгляд, покарання за корупційні діяння – перебуває у межах відповідальності органів прокуратури та Національного антикорупційного бюро України. Роль боротьби з корупцією, як свідчить світова практика, зазвичай охоплює вплив на дві важливі сфери: сферу державного управління та сферу бізнесу. В обох сферах протидія корупції має забезпечуватися перш за все ефективною нормативно-правовою базою як на національному, так і на міжнародному рівнях. Запропоновано основні шляхи протидії корупції Fri, 13 Dec 2019 00:00:00 GMT http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/3785 2019-12-13T00:00:00Z