http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6718 Правонаступник наукового журналу “Вісник Академії митної служби України. Серія: “Право” 2026-04-09T12:17:54Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6790 Название: Континентальна блокада 1806–1814 рр.: історичний та міжнародно-правовий досвід Авторы: Морозов, О. В.; Шуляк, С. В. Аннотация: Статтю присвячено дослідженню історичних та міжнародно-правових факторів пов’язаних із запровадженням та реалізацією французьким урядом в 1806 р. континентальної блокади. У статті визначається, що запровадження континентальної блокади стало першою обґрунтованою в політичному та правовому аспекті спробою вирішити на користь Франції тривалу глобальну конкуренцію з Великою Британією за панування в світі. У статті звертається увага на трактовку мети континентальної блокади французькою історичною традицією як проект побудови уніфікованого європейського простору з використання правової та економічної моделі наполеонівської Франції. Також сформульовано концепцію, яка полягає в тому, що континентальну блокаду слід розглядати не лише як епізод наполеонівської доби, а як закономірне явище, коли в умовах переходу людства на новий технологічний рівень на початку ХІХ ст. відбулась чергова світова криза, результатом завершення якої стало народження нової міжнародно-правової системи – віденської. В процесі дослідження проблеми розглянуті основні правові принципи на яких базувалась континентальна блокада, заходи протидії та зменшення негативних наслідків на економічні системи різних держав, способи пошуку альтернативних механізмів міжнародної торгівлі з метою нівелювання наслідків блокади. Доводиться, що в умовах регіональної господарської та торговельної спеціалізації держав, концепція континентальної блокади не витримала перевірку часом. Одночасно, слід відзначити, що опинившись в умовах різного роду обмежень міжнародної торгівлі уряди ключових держав того періоду максимально перебудовують митно-правові системи з метою однозначного захисту національних торгових інтересів. Зазначено, що континентальна блокада вплинула на прискорення промислової революції на Європейському континенті. В умовах ринкової економіки ХІХ ст. країни знаходили правові механізми, які дозволяли обходити обмеження блокади. До зазначених механізмів відносились: організація нових торгових маршрутів, державна контрабанда, нейтральна торгівля, ліцензії на торгівлю забороненими товарами. Зазначається, що події континентальної блокади підняли проблему перегляду міжнародно-правових норм, які регулювали процес морської блокади і торгівлі нейтральних держав в умовах воєнних дій. 2024-09-30T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6789 Название: Європейські правові стандарти використання штучного інтелекту у публічній службі: виклики правового регулювання в Україні Авторы: Автомонов, О. П. Аннотация: У статті проаналізовано стан правового регулювання використання штучного інтелекту (ШІ) в Європейському Союзі, Раді Європі, ОЕСР та Україні, зокрема, проаналізовано Рекомендацію щодо штучного інтелекту Організації економічного співробітництва та розвитку, Акт ЄС «Про штучний інтелект», Рамкову конвенцію Ради Європи про штучний інтелект, права людини, демократію і верховенство права, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 № 1556-р «Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні», а також виклики, які постають під час застосування штучного інтелекту у публічній сфері та у діяльності публічних службовців. Зазначено, що, незважаючи на об’єктивну необхідність використання новітніх технологій для автоматизації багатьох процесів у сфері публічного адміністрування, використання ШІ несе значні ризики. Зроблено висновок, що такі ризики можна умовно поділити на декілька груп: конфіденційність та безпека персональних даних приватних осіб; непрозорість і алгоритмічна «справедливість», втрата робочих місць і соціальні наслідки для публічних службовців, залежність від технологічних компаній і монополізація ринку цифрових трансформацій, етичні та правові виклики збалансування публічного та приватного інтересів у діяльності суб’єктів публічної адміністрації. Визначено такі основні стратегії мінімізації указаних ризиків під час використання ШІ: підвищення захисту персональних даних і конфіденційність інформації з обмеженим доступом, розпорядниками якої є указані суб’єкти, прозорість і підзвітність, соціальна підтримка і перекваліфікація публічних службовців, введення етичних стандартів і кодексів професійної діяльності публічних службовців, і головне – запровадження нормативно-правового регулювання використання ШІ відповідно до європейських правових стандартів. 2024-09-30T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6788 Название: Роль адміністративного права у забезпеченні доступу до правосуддя: аналіз практики надання правової допомоги Авторы: Андреєв, Д. О. Аннотация: У статті розглядається актуальна тема формування і розуміння адміністративного права в сучасному українському правовому середовищі. Автор звертає увагу на поширені погляди на місце адміністративного права в системі права України та акцентує увагу на необхідності переосмислення понять у контексті сучасних політичних, соціальних та світоглядних реалій. Стаття стверджує, що в умовах змін у політичному та соціальному житті суспільства, право також повинне пристосовуватися до нових викликів і явищ. Автор наголошує на важливості розвитку ефективної системи надання правової допомоги, що передбачає активну співпрацю між суб'єктами, що надають юридичну допомогу, як у межах, так і поза межами їхньої території. Стаття наголошує про недостатність уваги до якості та оперативності надання правових послуг, що є актуальними аспектами у забезпеченні доступності правосуддя для населення. Дослідження робить акцент на аналізі існуючих підходів до розуміння адміністративного права та його ролі в правовій системі України. У статті на підставі аналізу сукупності нормативно-правових актів, що регулюють сферу надання правової допомоги зроблено висновок, що основними способами взаємодій між суб'єктами надання правових послуг є: спільне надання правових послуг; обмін інформацією та практичним досвідом; сприяння в отриманні різного виду правових послуг; розробка та реалізація спільних проєктів та/або програм з удосконалення та підвищення ефективності функціонування системи надання правової допомоги. Правозастосовна діяльність та питання взаємодії з суб'єктами управління в правовій державі завжди мають насущний характер та актуальність. Розглянута тема зачіпає деякі аспекти сучасного стану та специфічних особливостей правової допомоги суб'єктів, які мають адміністративно-юрисдикційні повноваження, щодо застосування адміністративних покарань. У статті наголошено на необхідності правозастосування закріплених повноважень у відповідність до нормативних правових актів. 2024-09-30T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/6787 Название: Особливості відшкодування витрат на правничу допомогу у податкових спорах Авторы: Лата, Н. Ф.; Мальцева, А. М. Аннотация: Статтю присвячено проблематиці відшкодування витрат на правничу допомогу при оскарженні рішень податкового органу в адміністративному судочинстві України. У статті висвітлюється перелік документів, який має бути наданий адміністративному суду на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, та особливості їх оформлення з урахуванням вимог, які до них висуваються законодавством України. У науковій статті аналізуються сучасний стан правового регулювання сукупності документів, які підтверджують повноваження адвоката, коло його завдань, підтвердження розміру та обґрунтованості гонорару адвоката в процесі здійснення ним представництва в межах адміністративного судочинства. Проаналізована судова практика, яка визначає особливості підтвердження платниками податків витрат на адвоката в адміністративному судочинстві. У статті розглядаються питання щодо строків, протягом яких сторона має право заявити про свої вимоги на відшкодування понесених нею судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, включаючи винесення додаткового рішення. Окрема увага звернута в статті на особливості заявлення вимог про відшкодування судових витрат у суді касаційної інстанції у випадках, коли касаційна скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судових дебатів. У статті підкреслюється важливість відшкодування платнику податків його витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань у спорах із податкових правовідносин, що ставить сторони – платника податків та податковий орган – у рівні умови та відповідає таким основним засадам (принципам) адміністративного судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення, що передбачені статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України). 2024-09-30T00:00:00Z