http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5277 Правонаступник наукового журналу “Вісник Академії митної служби України. Серія: “Право” 2026-04-06T16:08:09Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5305 Название: Адаптація законодавства України до законодавства єс у сфері забезпечення прав пасажирів з інвалідністю за договором перевезення Авторы: Міняйло, Д. Г. Аннотация: У статті проаналізовано стан забезпечення прав пасажирів з інвалідністю за договором перевезення пасажира за національним законодавством. На підставі аналізу права ЄС в досліджуваній сфері та шляхом проведеного порівняння національного законодавства, визначено підходи до забезпечення прав пасажирів з інвалідністю за договором перевезення за законодавством ЄС та з’ясовано ступінь відповідності їм актів національного транспортного законодавства України. Встановлено, що забезпечення прав пасажирів з інвалідністю має ґрунтуватися на методологічному підході доступності, яка повинна включати: доступність інформації про послугу та про допомогу, доступність транспортної інфраструктури, доступність транспортної послуги. Визначено, що «доступність» в транспортній сфері є проявом принципів рівності та недискримінації, який повинен включати рівність прав та рівність можливостей пасажирів у здійсненні ними права на свободу пересування на безперешкодній основі. За видами транспорту з’ясовано рівень адаптації законодавства України через призму визнаних в ЄС прав пасажирів з інвалідністю на основі визначеного методологічного підходу до відповідного законодавства ЄС та запропоновано відповідні зміни та доповнення до чинного законодавства. Визначено, що ступінь адаптації законодавства України до права ЄС у сфері забезпечення здійснення та захисту прав пасажирів з інвалідністю за договором перевезення на різних видах транспорту є нерівномірним. Потребують адаптації: 1) на залізничному транспорті: диференціація та чіткість визначень в аспекті застосування понять «безпеки користування» та «безбарʼєрного, безперешкодного користування»; розподіл обов’язків між перевізником та вокзалом (актуально для випадків, коли перевізником є не ПАТ «Укрзалізниця»); 2) на повітряному транспорті: покладання обов’язку на авіаперевізника інформувати пасажирів про політ у доступних форматах під час надання транспортної послуги; 3) на автомобільному транспорті: забезпечення доступності інформації до поїздки та під час неї за критерієм можливості її сприйняття особою з інвалідністю; механізм надання запиту про надання допомоги; 4) на річковому (внутрішньому водному) транспорті, - доступність: транспортної інфраструктури, транспортного засобу, інформації до та під час поїздки та про можливість отримання допомоги. Законодавство України на морському транспорті щодо забезпечення прав пасажирів з інвалідністю чи обмеженою рухливістю потребує адаптації. На всіх видах транспорту повинне бути закріплене право пасажира з інвалідністю та кореспондований йому обов’язок адміністрації аеропорту, вокзалу, станції чи перевізника вжити всіх можливих заходів для тимчасового надання обладнання чи пристроїв на заміну пасажиру з інвалідністю чи обмеженою рухливістю у випадку втрати чи пошкодження крісла-коляски, іншого обладнання для пересування чи допоміжного пристрою, який повинен мати подібні технічні та робочі характеристики. 2023-05-09T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5304 Название: Професійна підготовка як складова державної прикордонної морської політики Авторы: Балтаджи, П. М. Аннотация: Минуле України, її сьогодення та майбутнє тісно пов’язані з морем. Україна була, є і буде морською державою. Тривалі традиції морської освіти в Україні, існування впродовж довгих століть морської справи в нашій державі та успішна підготовка майбутніх моряків, виробили національні стандарти, кращі практики і сталі звичаї. Особливості та специфіка професійної підготовки фахівців морської галузі України історично обумовлені та актуалізовані процесом інтеграції в світовий освітній простір. Сучасне суспільство стикнулось з проблемою визначення нової ролі освіти, яка відповідала б сучасним державним реаліям, економічним умовам і соціальним потребам. Науковий пошук визначили тенденції до об’єктивних перетворень. Освіті, традиційно, відводиться особлива роль показника рівня інтелектуалізації суспільства, здатності засвоювати й застосовувати нові знання. Професійна підготовка майбутніх фахівців морської галузі має орієнтуватись не лише на фахову підготовку, а й сприяти формуванню особистості. Особливої уваги заслуговує питання формування психологічної стійкості та стресостійкості майбутніх моряків. Важливим напрямом професійної підготовки майбутніх фахівців морської галузі, дослідники визнають приведення її до вимог міжнародних конвенцій та стандартів вищої освіти у сфері внутрішнього водного транспорту. Стандарти вищої освіти мають враховувати сучасні реалій суспільства, що характеризується кризовим станом, глобалізаційними та інтеграційними процесами. Реалії сьогодення є історичним свідченням того, що війна актуалізує слабкі місця та демонструє важливість зміни підходів до традиційних інститутів. Україна стоїть на порозі вирішення складних задач, пов’язаних як з подоланнями наслідків зовнішньої агресії, так і з необхідністю трансформації сталих систем. Якісна професійна освіта залишається фундаментальною складовою державного будівництва. Україна зараз переживає історичні часи випробувань на життєздатність традицій, систем, інститутів. Чітко визначений, послідовний курс державної політики, правове забезпечення та професійна командна реалізація, мають стати запорукою оновлення держави. 2023-05-09T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5303 Название: Особливості реалізації інформаційно-аналітичного забезпечення процесу адміністративно-правового регулювання у сфері праці Авторы: Хрідочкін, А. В.; Приймаченко, Д. В.; Макушев, П. В. Аннотация: У статті розкриваються особливості реалізації інформаційно-аналітичного забезпечення процесу адміністративно-правового регулювання у сфері праці. Наголошено, що для реалізації мети і завдань адміністративно-правового регулювання у сфері праці, з урахуванням сучасних тенденцій розвитку цієї сфери суспільного життя, все більшого значення набуває його інформаційно-аналітичне забезпечення. Встановлено, що з'ясування суті організаційно-правового аспекту інформаційно-аналітичного забезпечення адміністративно-правового регулювання у сфері праці дозволяє визначитися у методах організації та правового регулювання відносин, пов'язаних із організацією інформаційних відносин у цій сфері, в умовах інформатизації формування завдань для системотехніків, програмістів комп'ютерних програм щодо автоматизації інформаційних процесів у конкретній організаційній структурі адміністративно-правового регулювання, а також у розв'язанні інших практичних завдань щодо адміністративно-правового регулювання у сфері праці. Сформульовано визначення терміну «інформаційно-аналітичне забезпечення адміністративно-правового регулювання соціально-трудових відносин», під яким запропоновано розуміти поєднання всієї інформації, що використовується, специфічних засобів і методів її опрацювання, а також діяльності фахівців щодо ефективного використання даних, відомостей і знань в організації адміністративно-правового регулювання в даній сфері. Доведено, що продуктивне інформаційно-аналітичне забезпечення складається тільки з об'єктивних, своєчасних та достовірних відомостей, які оцінюються як корисні знання (інформація), а із загального потоку даних виокремлюються лише ті відомості, які потрібні для інформаційно-аналітичного забезпечення певного рівня адміністративно-правового регулювання, відповідають цьому рівню і зменшують його невизначеність. Визначено, що продуктивне інформаційно-аналітичне забезпечення складається тільки з об'єктивних, своєчасних і достовірних відомостей, які оцінюються як корисні знання (інформація), а із загального потоку даних виокремлюються лише ті відомості, які потрібні для певного рівня адміністративно-правового регулювання, зрозумілі цьому рівню і зменшують його невизначеність. Зроблено висновок, що заходи з використання спеціалістами Державної служби України з питань праці разом зі страхувальниками новітніх інформаційних технологій дозволяють забезпечити кожній працюючій людині отримання правильно обрахованих виплат. 2023-05-09T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/5302 Название: Особа кримінального правопорушника, що вчиняє порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами Авторы: Коломієць, В. В. Аннотация: В статті надається характеристика особи, яка вчинила порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами. Вказано, що під час вивчення особи кримінального правопорушника особливе значення мають психологічні особливості, оскільки саме вони формують каркас, на якому будується суб’єктивна сторона кримінального правопорушення, а отже і основна частина самого суспільно небезпечного діяння у його фізичному (матеріалістичному) розумінні. Більша кількість інформації, яка входить до структури особи кримінального правопорушника є суто теоретичною, такою, що призначена для використання її для планування заходів запобігання кримінально протиправній діяльності та виховної роботи із правопорушниками. Для криміналістики важливі ті дані особи, які надають можливість узагальнити інформацію щодо механізму суспільно небезпечного діяння та його особливостей. Зазначено, що в межах криміналістичної науки структура кримінального правопорушника має складатись з таких елементів як: 1) соціально-демографічні ознаки; 2) функціонально-психологічні; 3) організаційно-правові; 4) медичні. Вказані елементи можуть бути повноцінно вписані в механізм кримінально протиправної поведінки суб’єктів кримінальних правопорушень, що надасть можливість більш точно будувати слідчі версії та загальну тактику розслідування суспільно небезпечних діянь. Підсумовано, що з огляду на державну статистику та судову практику, типовий портрет особи кримінального правопорушника, який вчиняє діяння, передбачене ст. 286 КК України є наступним: особа чоловічої статі, віком від 29 до 39 років із повною та базовою загальною середньою освітою, громадянин України, працездатний, але такий, що не працює та не навчається, який під час здійснення правопорушення знаходиться у специфічному для себе стані (стрес, алкогольне/наркотичне сп’яніння тощо). 2023-05-09T00:00:00Z