http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/1156 2026-06-30T11:58:06Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8610 Название: Особливості перекладу назв воєнних щоденників як форми текстуалізації досвіду (на матеріалі польської літератури) Авторы: Рождественська, І. Є. 2026-06-30T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8609 Название: «Сповідь» Ж.-Ж. Руссо: техніки естетичного впливу та формування читацької рецепції Авторы: Рождественська, І. Є.; Чернявська, О. К. Аннотация: Мета дослідження – виявлення особливостей сучасного прочитання «Сповіді» Жан-Жака Руссо та засобів формування читацької рецепції. Теоретичною основою обрано концепцію літературної комунікації В. Ізера та Г.Р. Яусса, лінгво-комунікативну концепцію Р. Якобсона, теорію текста Ю. Лотмана. Методи дослідження – історико-функціональний, герменевтичний, рецептивний та метод теоретичного аналізу. Наукова новизна полягає в з’ясуванні та поясненні механізмів естетичного впливу літературного твору на читача шляхом пошуку спільного для автора й читача засобів і способів літературної комунікації, відчитування кодів Руссо, закладених автором у текст «Сповіді». Зокрема, простежено, як функціонує «Сповідь» Ж.-Ж. Руссо у сучасній літературній комунікації, як горизонт тексту взаємодіє з горизонтом читацьких сподівань, які смисли «Сповіді» сучасний читач прочитує в першу чергу, а які – стали менш актуальними порівняно з літературною комунікацією XVIII ст. У висновках зазначено, що cпільний дискурсивний код автора й читача є запорукою успішної літературної комунікації та осмислення специфіки проекту руссоїстського життєпису. Водночас на ефективність комунікації впливає відмінність кодових змістів, пов’язана з часовою відстанню між автором і читачем та з нашаруванням у читацькій свідомості нових історичних і культурних цінностей. На змістовому рівні «Сповіді» виокремлено три головні теми: а) соціального походження автобіографічного героя, б) його конфлікту із суспільством, в) інтимного саморозкриття героя. У темі соціального походження автобіографічного героя актуалізовано цінності освіти і знання та свободи слова і свободи індивідуальності. У темі конфлікту героя та суспільства увиразнено ідею унікальності людини та її права на інакшість, права на особистісну свободу і будівництво власного життя. В аспекті саморозкриття смислу «Сповіді» актуалізовано трансформацію канонічної сповіді як покаяння, адресованого Богові, у літературний жанр сповідальної автобіографії, адресатом якої є звичайна людина – читач сповідального оповідання. 2026-06-30T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8608 Название: Ознаки трансформації лінгвістичного ландшафту крізь призму українського досвіду Авторы: Рождественська, І. Є. Аннотация: У статті досліджується взаємозв’язок між мовою та простором із семіотичної точки зору, де концепція мовного ландшафту використовується як інструмент для аналізу знаків, присутніх у публічній сфері мультикультурного міста. Останнім часом багатомовність міста формується під впливом міграційних потоків та зростаючої мобільності людей, викликаної глобалізацією. На прикладі великих європейських міст, таких міських середовищ, як польський Вроцлав, розглянуто процес їх трансформації у місця динамічної культурної взаємодії, де мовні ландшафти відображають зростаючу мовну складність. Запропоновано модель мовного ландшафту, що складається з чотирьох домінуючих компонентів: польської, англійської, німецької та української мов. Ця модель відображає мови, які найчастіше використовуються та мають найбільше символічне навантаження в публічних вивісках, комерційних оголошеннях та громадській комунікації у сучасному Вроцлаві. Було показано, що ці складники різняться за видимістю та функцією, ілюструючи різні рівні мовної політики, вплив міграції та силу мови. Стверджується, що необхідність вивчення мовних ландшафтів виникає, коли ці ландшафти стають неоднорідними, що викликає питання про владу та ідентичність. Наприклад, у контексті російсько-української війни зміни у публічному відображенні української мови підкреслюють динаміку мовних процесів та нерівність, характерну для багатомовні. У дослідженні особлива увага приділяється ролі рухомих знаків – текстів, що відображаються на громадському транспорті, такому як трамваї та автобуси, які слугують мобільними елементами мовного ландшафту. Ці знаки, часто багатомовні, містять офіційні повідомлення, рекламу і циркулюють у різних районах, розширюючи просторове охоплення та символічний вплив мов, у тому числі української. Таким чином, зазначається можливість міських просторів формувати силу мови та пропонується розуміння того, як міста відображають політичні та культурні зміни через свої візуальні знаки. 2026-06-30T00:00:00Z http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8607 Название: Читацька подорож як спосіб конструювання геобіографії Миколи Гоголя (на матеріалі польської літератури) Авторы: Рождественська, І. Є. Аннотация: Стаття присвячена вивченню геобіографії Миколи Васильовича Гоголя в сучасних польських інтерпретаціях, зокрема у тревелозі Маріана Своженя «Опис країни Гог», крізь призму антропологічного та геопоетичного підходів. Метою роботи є виявлення того, як життєвий шлях письменника перетворюється на просторову модель культурної пам’яті та як формується геопоетична інтерпретація Східної Європи через літературне картографування його біографії. У центрі аналізу –концепція геобіографії, що розглядає життя як систему просторово-часових координат, у яких кожен локус набуває символічного значення. Методологічною основою слугують ідеї Е. Рибіцької про просторовий поворот і літературу як активну силу творення простору, а також концепція М. Чермінської щодо культурної тривалості біографії, яка виходить за межі життя і смерті. Важливим інструментом інтерпретації виступає теорія читацької реакції С. Фіша, що дозволяє розглядати смислотворення як динамічний процес взаємодії тексту і читача. У результаті встановлено, що у творчості Своженя біографія Гоголя постає як маршрут літературного туризму, де Київ, Миргород, Диканька, Ніжин та інші локуси формують семіотичну карту культурної ідентичності. Простір у тексті функціонує як активний конструктор смислу, а не як нейтральне тло, що дозволяє розглядати його як форму літературного картографування. Виявлено, що геобіографія Гоголя охоплює не лише життєві етапи, а й переджиттєвий (генеалогічний) та посмертний культурний вимір, де пам’ятники виступають знаковими об’єктами культурної пам’яті. Така модель демонструє багатошарову геопоетичну інтерпретацію Східної Європи як простору перетину імперських, постколоніальних і локальних наративів. Отримані результати засвідчують, що сучасна польська рецепція Гоголя формує його образ як “письменника між просторами”, а літературний туризм і читацька реакція стають ключовими механізмами переосмислення його творчості та культурної ідентичності. 2026-06-30T00:00:00Z