Правонаступник наукового журналу “Вісник Академії митної служби України. Серія: “Право” http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4093 2026-04-09T11:55:35Z 2026-04-09T11:55:35Z Часовников, Д. В. Chasovnykov, D. V. http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4116 2020-12-07T12:17:06Z 2020-12-07T00:00:00Z

Название: Порядок застосування адміністративно-господарських санкцій на ринку цінних паперів Авторы: Часовников, Д. В.; Chasovnykov, D. V. Аннотация: Статтю присвячено дослідженню порядку застосування санкцій на ринку цінних паперів. Проаналізовано доктринальні позиції щодо стадій провадження у справах про правопорушення, з’ясовано зміст процесуальних дій уповноважених осіб НКЦПФР у процедурі розгляду справ. За результатами проведеного дослідження виділено два встановлених у законодавстві про цінні папери способи застосування санкцій: адміністративний (за рішенням уповноваженого органу державної влади) і судовий (за звернення уповноваженого органу до суду з позовною заявою). Визначено основні стадії адміністративного порядку, а саме: порушення справи, до якої входять такі етапи: – виявлення посадовими особами органу, що здійснює державне регулювання ринку цінних паперів, порушення встановлених правил; – складання акта про правопорушення; – направлення акта та інших матеріалів за підвідомчістю та доведення її до відома заінтересованих осіб; підготовка до розгляду справи, до якої входять такі етапи: аналіз зібраних матеріалів та обставин, винесення постанови про розгляд справи; доведення постанови до відома заінтересованих осіб; вирішення справи, до якої входять такі етапи: – розгляд справи по суті; – прийняття рішення у справі (винесення постанови); виконання рішення (постанови), до якої входять такі етапи: звернення рішення до виконання; добровільне виконання рішення або примусове виконання рішення. Крім перерахованих основних стадій, виділено й факультативні – зупинення та відновлення провадження, оскарження та перегляд справ. Це також самостійні стадії, проте вони мають місце лише за наявності передбачених у законодавстві для цього підстав. У статті сформульовано пропозиції щодо вдосконалення порядку застосування санкцій на ринку цінних паперів, а саме: виключення з положень законодавства етапу складання такого процесуального документа, як постанова про порушення справи через його недоцільність і про необхідність внесення застереження, що Правила № 1470 не поширюються на правовідносини, які виникають під час застосування певних особливих санкцій.

2020-12-07T00:00:00Z Стрюк, М. П. Striuk, M. P. http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4115 2020-12-07T11:57:54Z 2020-11-07T00:00:00Z

Название: Нормативно-правове забезпечення управління сектором безпеки та оборони України Авторы: Стрюк, М. П.; Striuk, M. P. Аннотация: У дослідженні йдеться про нормативно-правові акти, норми яких врегульовують питання управління в секторі безпеки й оборони України. Зазначається, що фундаментальним Законом, який визначає структуру та вертикаль управління й підпорядкування, є Закон «Про національну безпеку України». Він зазначає всю структуру сектору безпеки й оборони (Міністерство оборони України, Збройні Сили України, Міністерство внутрішніх справ України, Національна гвардія України, Національна поліція України, Рада національної безпеки і оборони, Служба безпеки України та інші). Акцентується увага, що відповідно до Конституції, Закону «Про національну безпеку України» Президент України є Верховним Головнокомандувачем, він відіграє центральну роль у питаннях управління сектором безпеки й оборони. Чинним законодавством покладено суттєві повноваження з координації органами виконавчої влади, які займаються питаннями безпеки, з боку Ради національної безпеки й оборони, що є координаційним органом із питань національної безпеки й оборони при Президентові України. Проаналізовано норми законодавства щодо системи управління Міністерства оборони України, її підпорядкування, Збройних Сил України та його керівництва. Окреслено нормативну основу системи управління Міністерства внутрішніх справ і підпорядкованих державних інстанцій. Акцентовано увагу на відповідних питаннях щодо Служби безпеки України

2020-11-07T00:00:00Z Тична, Б. М. Tychna, B. M. http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4114 2020-12-07T11:42:34Z 2020-12-07T00:00:00Z

Название: Напрями вдосконалення інформаційної діяльності Збройних Сил України в умовах Північноатлантичної інтеграції Авторы: Тична, Б. М.; Tychna, B. M. Аннотация: У статті піднято питання вдосконалення інформаційної діяльності ЗС України з урахуванням євроатлантичної інтеграції. Для цього, досліджені окремі види інформаційної діяльності у практиці Північноатлантичного альянсу; з’ясовані позитивні тенденції інформаційної діяльності в Організації Північноатлантичного договору; визначені проблемні аспекти на шляху удосконалення інформаційної діяльності ЗС України; сформовані напрямки покращення інформаційної діяльності ЗС України. Зазначено, що збільшення ролі інформації в діяльності держави, обумовлює необхідність якісного правового забезпечення державної інформаційної політики у сфері функціонування ЗС України. Загалом формування інформаційної діяльності ЗС України, її правове забезпечення, має будуватися на системній основі, що дозволить досягти бажаної мети – оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності із дотриманням гласності, відкритості для демократичного цивільного контролю, реалізацією інформаційних прав громадян щодо інформації, володільцем і розпорядником якої є ЗС України. З урахуванням обраного курсу євроатлантичної інтеграції перед Україною стоїть завдання, забезпечення впровадження ефективної інформаційної політики у сферах європейської та євроатлантичної інтеграції. Практичний позитивний досвід країни Північноатлантичного альянсу щодо інформаційної діяльності є необхідним для удосконалення діяльності ЗС України. Така діяльність здійснюється переважно у межах одного із напрямків, – адміністративного (у процесі управління, забезпечення документообігу та обміну інформацією). З урахуванням досвіду НАТО, запропоновано такі напрямки удосконалення інформаційної діяльності ЗС України: зміцнення правової бази для впровадження інформаційної діяльності; створення чітких механізмів інформаційної діяльності з урахуванням стандартів НАТО; формування відповідальних структур за комплексне втілення інформаційної діяльності з урахуванням досвіду Північноатлантичного альянсу; розвиток стратегічних комунікацій; забезпечення відкритості для громадського моніторингу; систематичне інформування громадськості про впровадження стандартів НАТО у діяльності ЗС України; забезпечення ефективної системи протидії кіберзагрозам у сфері діяльності ЗС України.

2020-12-07T00:00:00Z Царенко, О. М. Царенко, С. І. Tsarenko, O. M. Tsarenko, S. I. http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/4113 2020-12-07T11:25:53Z 2020-12-07T00:00:00Z

Название: Гендерна дискримінація жінок-військовослужбовців Авторы: Царенко, О. М.; Царенко, С. І.; Tsarenko, O. M.; Tsarenko, S. I. Аннотация: Статтю присвячено розгляду питань дискримінації за ознакою статі жінок-військовослужбовців. Розглянуто проблему ейджизму у військовому колективі, наголошено, що у військових нормативно-правових актах не передбачено правила недискримінації за віком жінок-військовослужбовців. Акцентовано увагу на тому, що сучасне українське військове законодавство характеризується відсутністю чіткого правового регулювання та гарантій для осіб із сімейними обов’язками. Зроблено спробу охарактеризувати питання надання військовослужбовцям-чоловікам права на догляд за хворою дитиною. Виокремлено підставами дискримінації жінки-військовослужбовця такі ознаки як наявність трьох і більше дітей, так само особи з інвалідністю з дитинства. Розглянуто питання дискримінації вагітних жінок-військовослужбовців. Автори вважають, що дискримінацією чоловіків-військовослужбовців є ненадання права на різні види відпусток щодо догляду за дитиною. Порушено проблемні питання забезпечення належних та гідних умов праці (умов безпеки робочого місця) жінок-військовослужбовців у зв’язку з введенням на території України карантину COVID-19. Зазначено, що жінки-військовослужбовці належать до кризової сфери. Питання охорони праці жінок-військовослужбовців, які заражені корона вірусом внаслідок виконання службових обов’язків, досі не врегульоване у нормативних актах. Підкреслено, що військовослужбовці із сімейними обов’язками повинні мати можливість виконувати службові обов’язки дистанційно із врахуванням їхніх потреб (піклування про малолітніх дітей чи батьків). Зауважено, що кількість жінок-військовослужбовців у відносинах представництва влади невелика, вони дискримінуються в доступі до найвищих військових посад – у керівництві центральних та місцевих органів виконавчої влади правоохоронних органів та військових формувань немає жодної жінки. Проаналізовано дискримінацію жінок-військовослужбовців у праві на звернення. Обґрунтовано необхідність гендерно-розрізненої форми одягу та військового екіпірування для жінки-військовослужбовця. Піднято питання дискримінації у зв’язку з залученням до добових нарядів жінок-військовослужбовців. Розглянуто обмеження у праві жінок-військовослужбовців здобувати вищу освіту. Проаналізовано питання релігійної дискримінації жінок-військовослужбовців. Визначено, що проведення релігійних ритуалів із жінками-військовослужбовцями у військовій формі є прямою дискримінацією.

2020-12-07T00:00:00Z